Борщаговський Олександр Михайлович

Олександр Михайлович Борщаговський
Народився	1 (14) жовтня 1913[1]  Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія[2]
Помер	4 травня 2006(2006-05-04) (92 роки)  Москва, Росія
Поховання	Востряковський цвинтар
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	письменник, театрознавець, літературний критик, драматург, сценарист
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Знання мов	російська
Мова творів	українська, російська
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Борщаго́вський Олекса́ндр Миха́йлович (1 (14) жовтня 1913(19131014), Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія — 4 травня 2006, Москва, Росія) — радянський український і російський письменник, драматург, сценарист, театрознавець, літературний критик.

Народився в Білій Церкві у сім'ї журналіста. У 1935 році закінчив Київський театральний інститут, а у 1940 — аспірантуру при інституті. У різний час завідував літературною частиною київських театрів імені Івана Франка та імені Лесі Українки. Член КПРС з 1940.

Фронтовик. Брав участь у обороні Сталінграда. Був нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями.

У 1940-х роках працював заступником редактора газети «Радянське мистецтво», у 1945–1946 був також начальником сценарного відділу Київської кіностудії художніх фільмів. Згодом переїхав до Москви, де завідував літературною частиною Театру Радянської армії, співпрацював з «Мосфільмом». У 1949 році став одним з «персонажів» розносної статті «Про одну антипатріотичну групу театральних критиків»^[3] у газеті «Правда», з якої в СРСР почалася кампанія проти «безрідних космополитів». Був виключений з партії та на деякий час позбавлений роботи. У подальшому займався літературною діяльністю; за часів «перебудови» виступав з викриттям свавілля сталінської доби у сфері театру та драматургії.

Помер у Москві, похований на Востряковському кладовищі.

Розпочав літературну діяльність у 1933 році.

Був автором низки розвідок та критичних статей, присвячених українському театру і драматургії: «Театральні ідеї Шевченка» (1939), «Шевченко-драматург» (1940), «Драматичні твори Івана Франка» (1946), «Амвросий Максимилианович Бучма» (1947), «Драматургія Тобілевіча» (1948). У книзі «Шевченко і театр» (у співавторстві, Київ, 1941) висвітлено погляди Тараса Шевченка на театр і драматургію, проаналізовано його драматичні твори, розкрито сценічну історію драми «Назар Стодоля» і поетичних творів Шевченка, перероблених для сцени.

Створив численні прозові твори (зокрема, історичні та історико-біографічні), а також декілька п'єс і кіносценаріїв, один з яких покладено в основу відомого фільму «Три тополі на Плющисі» (1967).

У творах Олександра Борщаговського відображено драматичні події в Києві часів нацистської окупації 1941–1943 років. Повість «Тривожні хмари» («Тревожные облака», 1958) подає белетризовану версію «матчу смерті»; екранізація — художній фільм «Третій тайм» (1962). П'єса «Дамський кравець» («Дамский портной», 1980) зображає киян напередодні розстрілу в Бабиному Яру; неодноразово поставлена у різних театрах, екранізована у 1990 році (художній фільм «Дамський кравець»).

• Краткая литературная энциклопедия в 9 томах. — Том 1: Аарне — Гаврилов. — Москва, 1962. (рос.)
• Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

• Борщаговский Александр Михайлович Кино-Театр.ru [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Олександр Борщаговський на сайті IMDb (англ.)