Бочаров Леонід Порфирович
Леоні́д Порфи́рович Бочаро́в (нар. 1909 — пом. 1964) — бригадний комісар, з 1942 року — генерал-майор РСЧА. Учасник Другої світової війни, політпрацівник. Член радянської військової делегації, що загинула у 1964 році в авіакатастрофі літака Іл-18 поблизу Белграду (Югославія). БіографіяНародився 29 травня 1909 року у Верхньоуральську. У 1924 році родина Бочарових переїхала до м. Сатки. В цьому місті Леонід отримав 7-класну освіту та почав працювати на лісозаготівлях. Потім працював токарем на металургійних заводах Златоуста (1925) и Сатки (1926). У 1928 році його було переведено на комсомольску роботу. У вересні 1931 року Л. П. Бочаров став курсантом Оренбурзького вищого військового авіаційного училища льотчиків. Через вади зору був відрахований, та у 1932 році переведений на військово-політичну роботу. У 1938 закінчив Військово-політичну академію імені В. І. Леніна, після чого був політпрацівником різного рівня у Червоній Армії. Друга світова війнаУ 1941—1945 роках бригадний комісар (з 20.12.1942 р. — генерал-майор) Л. П. Бочаров обіймав наступні посади:
Післявоєнний періодПісля завершення війни Л. П. Бочаров проходив службу на посаді голови Військової ради 9-ї механізованої армії. У 1949 році закінчив Академію Генерального штабу, та з квітня 1950 по 1955 рр. був помічником командувача 4-ї армії зі строєвої частини у Північно-Кавказькому та Закавказькому військових округах. 19 жовтня 1964 загинув у авіакатастрофі літака, який перевозив радянську делегацію на святкування 20-ї річниці визволення Белграда від фашистів. Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві[3]. НагородиНагороджений: ордени
Медалі Іноземні нагороди
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia