Бочаров Леонід Порфирович

Леонід Порфирович Бочаров
Народження26 травня 1909(1909-05-26)
Верхньоуральськ, Російська імперія
Смерть19 жовтня 1964(1964-10-19) (55 років)
Белград, Югославія
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки служби1918—1951
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Генерал-майор
Війни / битвиНімецько-радянська війна,
Оборона Одеси (1941)
Оборона Севастополя (1941—1942)
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Кутузова I ступеня Орден Кутузова II ступеня Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За оборону Севастополя»
Медаль «За оборону Севастополя»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

Нагороди інших країн

Орден «За храбрость» Орден Партизанской Звезды I степени

Леоні́д Порфи́рович Бочаро́в (нар. 1909 — пом. 1964) — бригадний комісар, з 1942 року — генерал-майор РСЧА. Учасник Другої світової війни, політпрацівник. Член радянської військової делегації, що загинула у 1964 році в авіакатастрофі літака Іл-18 поблизу Белграду (Югославія).

Біографія

Народився 29 травня 1909 року у Верхньоуральську. У 1924 році родина Бочарових переїхала до м. Сатки. В цьому місті Леонід отримав 7-класну освіту та почав працювати на лісозаготівлях. Потім працював токарем на металургійних заводах Златоуста (1925) и Сатки (1926). У 1928 році його було переведено на комсомольску роботу.

У вересні 1931 року Л. П. Бочаров став курсантом Оренбурзького вищого військового авіаційного училища льотчиків. Через вади зору був відрахований, та у 1932 році переведений на військово-політичну роботу. У 1938 закінчив Військово-політичну академію імені В. І. Леніна, після чого був політпрацівником різного рівня у Червоній Армії.

Друга світова війна

У 1941—1945 роках бригадний комісар (з 20.12.1942 р. — генерал-майор) Л. П. Бочаров обіймав наступні посади:

  • інспектор Головного політичного управления Південного фронту;
  • начальник 7-го відділу Політвідділу Приморської армії[1];
  • начальник Політвідділу Приморської армії — з 25.07.1941 по 07.07.1942[2];
  • начальник Політвідділу 4-ї резервної армії — з 10 липня по 8 листопада 1942 року;
  • начальник Політвідділу 1-ї гвардійської армії — з листопада 1942 по серпень 1943 рр.;
  • член Військової ради 57-ї армії — з серпня 1943 по червень 1946 рр.

Післявоєнний період

Після завершення війни Л. П. Бочаров проходив службу на посаді голови Військової ради 9-ї механізованої армії. У 1949 році закінчив Академію Генерального штабу, та з квітня 1950 по 1955 рр. був помічником командувача 4-ї армії зі строєвої частини у Північно-Кавказькому та Закавказькому військових округах.

19 жовтня 1964 загинув у авіакатастрофі літака, який перевозив радянську делегацію на святкування 20-ї річниці визволення Белграда від фашистів. Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві[3].

Нагороди

Нагороджений:

ордени

Медалі

Іноземні нагороди

Примітки

  1. (рос.)Про Л. П. Бочарова згадує його підлеглий Й. М. Лемперт [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  2. (англ.) Bocharov, Leonid Porfirevich [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  3. (рос.)Некрополь. Леонид Бочаров
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya