Бочковський Володимир Олександрович

Володимир Олександрович Бочковський
Народження	28 червня 1923(1923-06-28) Тирасполь, Одеська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть	8 травня 1999(1999-05-08) (75 років) Тирасполь, Молдова
Країна	СРСР
Рід військ	танкові війська
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1941–1980
Партія	КПРС
Звання	Генерал-лейтенант
Війни / битви	Радянсько-німецька війна
Нагороди
Бочковський Володимир Олександрович у Вікісховищі

Володи́мир Олекса́ндрович Бочко́вський (28 червня 1923, Тирасполь — 8 травня 1999, Тирасполь) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни заступник командира танкового батальйону 1-ї гвардійської танкової бригади 8-го гвардійського механізованого корпусу 1-ї танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії капітан.

Народився 28 червня 1923 року в місті Тирасполь Української СРР в сім'ї службовця. Росіянин. Член ВКП(б)/КПРС з 1943 року. Закінчив десять класів середньої школи.

У квітні 1941 року призваний до лав Червоної Армії. У 1942 році закінчив Харківське танкове училище. У боях радянсько-німецької війни з липня 1942 року. Воював на Брянському, 1-му Українському і 1-му Білоруському фронтах. Був тяжко поранений на Брянському фронті в серпні 1942 року, лікувався у шпиталі.

21 березня 1944 року гвардії капітан В. О. Бочковський з групою танків форсував річку Теребна біля села Романове Село Збаразького району Тернопільської області і захопив плацдарм.

У бою за розширення плацдарму було знищено 16 гармат, чотири штурмових знаряддя, понад двісті автомашин. 22 березня 1944 року в районі міста Теребовля Тернопільської області — три танки, п'ять мінометів, до п'ятдесяти автомашин і понад взводу нацистів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії капітану Володимиру Олександровичу Бочковському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2409).

У 1954 році закінчив Військову академію бронетанкових військ, у 1964 році — Військову академію Генерального штабу. З 1980 року генерал-лейтенант танкових військ В. О. Бочковський — у відставці. Жив і працював у місті Тирасполь. Помер 8 травня 1999 року. Похований у Тирасполі, на алеї Слави кладовища «Дальнє».

Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Суворова 3-го ступеня, Богдана Хмельницького третього ступеня, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, трьома орденами Червоної Зірки, орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями.

Почесний громадянин міста Тирасполь, міста Строїтель і селища Яковлево (обидва Бєлгородська область), українських міст Чортків (Тернопільська область), Коломия (Івано-Франківська область), польських міст Болеславець, Бялогард, Нове-Място, Лодзь, також Лодзького воєводства Польщі та Резінського району Молдови.

У Тирасполі на його честь перейменовано провулок, на будинку, де він жив, встановлена мармурова меморіальна дошка.

• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)