Бранка-Кривуцька Катерина
Катерина Придатко[1], у шлюбі Криву́цька, відома як Бра́нка-Криву́цька (нар. 12 листопада 1906, Вороньків — пом. 29 січня 1990, Детройт) — українська театральна акторка, режисерка, артистка розмовного жанру, учителька мистецького слова української діаспори у США. БіографіяНародилася 30 жовтня [12 листопада] 1906 року в селі Воронькові Київської губернії Російської імперії (нині Бориспільський район Київської області, Україна) у багатодітній заможній козацькій сім'ї Кирила Григоровича Придатка та Єфимії Іванівни Коновал[2]. Після закінчення місцевої сільської початкової школи навчалася у Бориспільській гімназії (колишня школа № 2)[1]. Вищу освіту здобула у 1926 році у Київському музично-театральному інституті імені Миколи Лисенка. Коли чоловік, журналіст Володимир Кривуцький, отримав направлення на роботу до спілки письменників Харкова, пішла працювати до харківського театру «Березіль»[1]. Також до 1941 року працювала у харківських театрах «Музичної комедії», «Театрі революції», імені Станіславського, імені Тараса Шевченка[2]. Під час німецько-радянської війни виїхала до Львова, де упродовж 1942–1944 років виступала в українських театрах, найчастіше — у театрі малих форм «Веселому Львові»[2]. Перебувала в таборах для переміщених осіб у Німеччині. 1946 року оселилася у Мюнхені, працювала для української громади, разом з українським студентством влаштовувала національні свята на честь Івана Франка, листопадових днів 1921 року, коли в містечку Базар були розстріляні 359 вояків армії УНР[2]. 1949 року емігрувала у США до Детройта; брала участь як декламаторка в авторських вечорах поетів Олекси Веретенченка, Богдана Нижанківського, ювілеї з нагоди 15-річчя Союзу українок Америки. 1950 року при Детройтському осередку Союзу української молоді створила та очолила театральну студію. Упродовж 1951–1971 років викладала мистецьке слово у школі українознавства, де здійснювала режисерські постановки. 1971 року заснувала драматичний гурток при хорі «Трембіта». Належала до Союзу українок Америки, в якому з 1970 року опікувалася виховною комісією головної управи, у 1975–1983 роках — культурно-освітня референтка. Померла в Детройті 29 січня 1990 року. Похована на цвинтарі Святого Андрія у містечку Саут-Баунд-Бруці. Творчість
Виступала з читанням творів Олеся Бердника, Едварда Козака, Ліни Костенко, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Олександра Олеся, Василя Симоненка. 1966 року організувала й провела у США «Вечір художнього слова й пісні», присвячений українським шістдесятникам. Мала записи на грамплатівках і касетах. Пам'ятьУ школі села Воронькова у Світлиці рідної мови заслуженим вчителем України Надією Іванівною Гриценко створена експозиція, присвячена Катерині Кривуцькій. У ній представлені платівка і касета з голосом акторки, її фотографії, листівки, статті з преси США середини ХХ століття про її громадську діяльність[1]. ПриміткиЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia