Бранка Веселинович
Бранка Веселинович (серб. Бранка Веселиновић, уроджена Чосич, 16 вересня 1918, Бечей, Австро-Угорщина — 8 лютого 2023, Белград, Сербія) — югославська та сербська акторка. Серед її ролей участь у 100 театральних постановках та у 50 кіно- та телефільмах за понад 80-річну кар'єру. Окрім акторської діяльності, вела активну громадську роботу, надавала допомогу дітям, була послом ЮНІСЕФ. Почесна громадянка Белграда та Нового Саду. БіографіяНародилася 16 вересня 1918 року в Обечі, тоді в Австро-Угорщині (нині — місто Бечій у Сербії)[5][6][7]. Була шостою дитиною бібліотекаря Александра Чосича та його дружини Йованки (уродженої Монашевич), вчительки[6][8]. Бранка навчилася грати на фортепіано в ранньому віці, також писала вірші та легко їх декламувала[7][8]. Навчалася акторської майстерності в Національному театрі Белграда (1936—1938)[8]. У 19-річному віці вирушила на стажування до Сербського національного театру в Новому Саді, де дебютувала як акторка у виставі «Тітка Чарльза»[9]. Подобалася глядачам своїми гумористичними та сатиричними ролями. У 1940 році повернулася до Белграда[10][11]. З 1940 року почала активно будувати акторську кар'єру, з'являючись у численних постановках на сценах різних театрів Белграда: у період до 1978 року брала участь у виставах Художнього театру (1940—1942), Національного театру (1944—1947) і Югославського драматичного театру (1947—1978), в останньому пройшло більше як 40 спектаклів за її участю[11], першим і для неї, і для театру став спектакль 3 квітня 1948 року «Король Бетайнова». У США виконала головну роль в англомовній п'єсі «Mother Courage»[7]. У 1970 році знялася в екранізації Мела Брукса «Дванадцять стільців», пізніше — у фільмах «Три сестри» (1982)[12], «Російський цар» (1993)[13], «Кохання, звичка, паніка» (2005)[14], «Селяни» (2006) та «Швидка допомога» (2014[15]. У 1980 році стала послом ЮНІСЕФ[16][17]. Разом зі своїм чоловіком Младом очолювала Фонд допомоги дітям-інвалідам Бранки та Млада Веселиновичів[18]. Веселинович була поліглотом: вона володіла російською, англійською, німецькою, чеською, угорською, словенською та македонською мовами[7]. Була найбільш віковою з акторок у Сербії і продовжувала виступати до самої смерті у 2023 році[10][19][20]. Померла 8 лютого 2023 року у віці 104 років[16][21]. НагородиУ 1964 році отримала премію «Стерія» за роль Джини у фільмі Браніслава Нушича «Сім'я скорботних»[5][22][23]. Була нагороджена Орденом Праці із золотим вінком, нагородами Браніслава Нушича та Вука Караджича, отримала звання почесної громадянки Белграда, Нового Саду та Дитячого села неподалік Сремської Кам'яниці[20]. Особисте життяБула одружена з актором і перекладачем Младом Веселиновичем (1915—2012), побралися 30 вересня 1948 року[5]. Шлюб тривав до смерті Млада 2012 року[22]. Бранка була близькою подругою поетеси Десанки Максимович та актора Мії Алексича[9]. Фільмографія
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia