Бричак Володимир Володимирович

Бричак Володимир Володимирович
Солдат
Загальна інформація
Народження	13 лютого 1977(1977-02-13) Берегове, Закарпатська область, УРСР
Смерть	3 липня 2017(2017-07-03) (40 років) Торецьк, Донецька область, Україна (помер від поранення кулею снайпера)
Військова служба
Роки служби	2016—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Формування	15 ОГПБ
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

Зовнішні відеофайли
	Герой АТО БРИЧАК ВОЛОДИМИР м Берегово на YouTube // ДК Закарпатье, 7 липня 2017

Володи́мир Володи́мирович Бричак (нар. 13 лютого 1977(19770213), м. Берегове, Закарпатська область, Українська РСР — 3 липня 2017, м. Торецьк, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 1977 року в закарпатському місті Берегове. Батько був ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час військової служби. Володимир закінчив берегівську середню школу № 2 (за радянських часів це була єдина у місті школа з російською мовою навчання, у 2000-х роках ліквідована^[1]). Працював на різних роботах у рідному місті, опанував чоботарство, тривалий час працював паркувальником.

Під час російської збройної агресії проти України добровольцем прийшов до військкомату, але його не хотіли брати, — у 6-му класі травмував око та мав інвалідність. Зрештою домігся призову та у лютому 2016 року підписав контракт і після навчання вирушив на фронт.

Солдат, стрілець — помічник гранатометника 2-го гірсько-піхотного відділення 3-го взводу гірсько-піхотної роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, військова частина А1778, м. Ужгород.

Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, був поранений в руку, після лікування повернувся на передову.

3 липня 2017 року близько 23:50 був важко поранений пострілом ворожого снайпера поблизу м. Торецька, на Горлівському напрямку, біля станції Майорська — з початком обстрілу, коли біг, пригнувшись, на бойову позиції, куля увійшла над пластиною бронежилета і зачепила серце, ще півгодини боровся за життя, але реанімаційні заходи не дали результату. Помер вночі 4 липня у Торецькій центральній районній лікарні^[2][3].

Похований 6 липня у Береговому^[4].

Залишилась мати Ілона Степанівна Бричак, сестра Ілона та син Артем 2003 р. н.

• Указом Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[5].
• Портрет Володимира Бричака, разом з портретами інших полеглих на війні земляків, розміщений на Стіні Героїв у центрі м. Берегове^[6].

• Бричак Володимир Володимирович [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Засмаглі руки впевнено тримали автомат: журналістка розповіла про вбитого на Донбасі бійця АТО [Архівовано 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «24 канал», 5 липня 2017.
• Військовий, Володимир Володимирович Бричак. Його ім'я назавжди закарбоване в Літописі втрат української армії! // Літопис UA, 26 жовтня 2017.