Бровдій Василь Михайлович

Бровдій Василь Михайлович
Бровдій Василь Михайлович
Народився	15 червня 1935 ; Іршава, Підкарпатська Русь, Перша чехословацька республіка
Помер	20 березня 2022 (86 років)
Діяльність	ентомолог
Alma mater	УжНУ
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Нагороди
	; ; ;

Василь Михайлович Бровдій (15 червня 1935 — 20 березня 2022^[2]) — український учений-ентомолог. Доктор біологічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2006 р.

Біографія

Народився в м. Іршава Закарпатської обл. в родині селянина. Закінчив біологічний факультет Ужгородського університету (1957). Працював учителем біології і хімії середньої школи в с. Дорожів на Львівщині (1957–1958), асистентом кафедри нормальної анатомії людини медичного факультету УжДУ (1958–1960), відповідальним секретарем Закарпатської обл. філії Українського товариства охорони природи (1960–1961). Протягом 1961–1987 рр. — аспірант, молодший, старший і провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. У 1965 р. захистив кандидатську, а в 1985 р. — докторську дисертації за спеціальністю «ентомологія». З 1987 р. — завідувач кафедри зоології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова^[3]. У 1991 р. присвоєне звання професора.

Наукова діяльність

Автор понад 300 наукових і навчально-методичних праць, серед яких 5 монографій, близько 30 підручників, навчальних посібників і програм для ВНЗ і загальноосвітніх середніх шкіл. Серед фундаментальних наукових монографій — три випуски видання «Фауна України» (1973, 1977, 1983), присвячених жукам-листоїдам, а також два видання колективної монографії «Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений» (1974, 1988). Популярністю серед освітян користуються підручники та навчальні посібники для ВНЗ і середньої школи «Охорона природи» (1997), «Екологія людини» (1997, 1998, 2000, 2004), «Біологія. Тварини» (1997), «Екологічні проблеми України» (2000), «Біологічний захист рослин» (2004), «Закони екології» (2006) та інші, написані із співавторами^[4].

Підготував 6 кандидатів наук.

Член кваліфікаційних і робочих вчених і науково-методичних рад МОН України. Виконував обов'язки члена експертної ради ВАК України з біології та екології. Член Національної комісії з питань Червоної книги України, науковий консультант Верховної Ради України з екополітики. Член контрольно-ревізійної комісії АН ВШ України з 2007 р.

Визнання

У 1993 р. обраний дійсним членом Української екологічної академії наук, в 1995 р. відзначений почесним знаком «Відмінник освіти України», в 1998 р. виборов грант Міжнародного освітнього фонду «Відродження» за видатні успіхи в науковій та освітній діяльності, в 2000 р. присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». В 2015 році нагороджений медаллю «За працю і звитягу»^[5].