Бровченко Валерій Васильович

	Валерій Бровченко
Особисті дані
Повне ім'я	Валерій Васильович Бровченко
Народження	10 лютого 1948 (77 років)
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив виступи
Юнацькі клуби
	ДЮСШ «Локомотив» (Вінниця)
Професіональні клуби*
Суддівська діяльність
Громадянство	СРСР→Україна
Місто	Вінниця
Категорія	Республіканська
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Валерій Васильович Бровченко (нар. 10 лютого 1948) — радянський футболіст, що виступав на позиції захисника у низці українських клубів класу «Б» і другої ліги. Після закінчення кар'єри футболіста — футбольний арбітр і дитячий футбольний тренер.

Клубна кар'єра

Валерій Бровченко розпочав займатися футболом у групів підготовки вінницького «Локомотива». Дебютував у команді майстрів молодий футболіст у 1966 році в команді радянського класу «Б» «Колгоспник», який наступного року перейменували в «Дніпро». У цій команді Бровченко виступав протягом 3 років, а в 1969 році став гравцем команди другої групи класу «А» «Зірка» з Кіровограда, в якій грав протягом року. У 1970 році Валерій Бровченко став гравцем команди другої ліги «Локомотив» з Вінниці. У команді він швидко став одним із основних захисників та найвідоміших гравців.^[1]^[2] У 1974 році Бровченка призвали до лав Радянської Армії. Службу він проходив у на той час армійській команді СК «Луцьк»^[3], і вже на початку 1975 року він покинув луцьку команду.^[4] З 1975 року Валерій Бровченко знову грає за вінницький «Локомотив» аж до завершення виступів на футбольних полях у 1978 році.^[1]

Після завершення кар'єри футболіста

Після завершення виступів у професійних командах Валерій Бровченко протягом кількох років був граючим тренером вінницької аматорської команди «Інтеграл».^[1] У 1990 році Валерій Бровченко розпочав кар'єру футбольного арбітра. Першим проведеним матчем для Бровченка став матч другої ліги між командами «Колос» (Нікополь) і «Океан» (Керч). Усього Валерій Бровченко провів як головний арбітр 52 матчі, із них 1 у другій лізі СРСР, 39 у першій українській лізі, 6 у другій українській лізі та 6 у Кубку України, 93 матчі як асистента головного арбітра. Тривалий час Бровченко працював у Вінниці дитячим футбольним тренером^[5], проте школу, де працював Бровченко, раптово закрили, і він залишився без роботи.^[1]

Особисте життя

Син Валерія Бровченка, Віктор Бровченко, також був футболістом, грав за низку клубів вищих дивізіонів України та інших країн. у тому числі й за вінницьку «Ниву».^[6]^[1]>