Бронштейн Наталія Володимирівна

Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (травень 2025)

Бронштейн Наталія Володимирівна
Народилася	23 серпня 1970(1970-08-23) (54 роки)  Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Ізраїль Співдружність Домініки
Діяльність	акторка, кінорежисерка, сценаристка
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна і Вищі курси сценаристів і режисерівd
IMDb	nm0678230

Бронштейн Наталія Володимирівна, до заміжжя Петрова (рос. Бронштейн Наталья Владимировна; нар. 23 серпня 1970(19700823), Київ, УРСР, СРСР) — радянський та ізраїльский кінорежисер , сценарист театру і кіно.

У 1992 році закінчила Театральний інститут імені Бориса Щукіна (майстерня Ю. Авшарова). Будучи студенткою, яскраво дебютувала в кіно, зігравши головну роль у фільмі Валерія Тодоровського «Любов» (1991). Фільм був відзначений багатьма нагородами, зокрема і Призом за найкращу жіночу роль на кінофестивалі в Монпельє (Франція) в 1992 році.

У 1992—1993 рр. працювала в театрі «Вчена мавпа». З 1998 року грала в московському театрі «Гравці» на базі Московського Театру імені М. В. Гоголя.

У 1999 році номінувалася на премію «Чайка» за роль у виставі «За зачиненими дверима» за Ж. П. Сартром.

У 1999 році закінчила Вищі курси сценаристів і режисерів (майстерня Олександра Мітти — Вища режисура при Держкіно). В якості режисера дебютувала в 2001 році з фільмом «Дорога», так само виступивши в якості сценариста і виконавиці головної ролі.

• «Любов» (1991, Марія)
• «Любов на острові смерті» (1991, Шейла)
• «Нога» (1991, Камілла)
• «Поки грім не вдарить» (1991, епізод)
• «Вовчиці» (1992, дружина Жерве)
• «Короткий подих кохання» (1992, епізод)
• «Винос тіла» (1992, Кларіче, подруга онука Молоканова)
• «Дорога до раю» (1993, Мішель Бертомьє)
• «Чорна вуаль» (1995, Пані Леоні, циркачка)
• «Охоронці пороку» (2001, т/с, Діана; Росія—Україна)
• «Чорна кімната» (кіноальманах): новела «Клеопатра» (2001, Яна)
• «Головні ролі» (2002, т/с, Марія Кірєєва)
• «Дорога» (2002, Діна)

• «Дорога» (2002)
• «Парі» (2008)

• «Дорога» (2002)
• «Парі» (2008, у співавт.)

• Біографія актриси на kino-teatr.ru(рос.)
• Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)

Її батько Корнієнко В'ячеслав Миколайович.