Зліва направо — Броніслав Залеський, Людвік Турно, Тарас Шевченко. Робота Тараса Шевченка. Кольоровий папір, сепія, китайське білило. Липень — серпень 1851 року.
Броніслав Залеський народився в шляхетській сім'ї. Здобув домашню освіту, пройшов курс гімназії. У 1837 році вступив до Дерптського (Тартуського) університету. Наступного року за участь у гуртку польських студентів, пов'язаному з конспіративною організацією Шимона Конарського, був виключений і заарештований.
Відбувши кару, оселився у Вільні й налагодив зв'язок з учасниками польського визвольного руху. В 1846 Залеського заарештували вдруге й після слідства послали служити рядовим в Окремому Оренбурзькому корпусі. З 1848 по 1856 він служив у другому (Оренбург), четвертому (Ак-Мечеть), сьомому (Златоуст) і дев'ятому (Богословський завод) лінійних батальйонах. Тут Залеський подружився із засланцями Зиґмунтом Сєраковським та Олексієм Плещеєвим. З Тарасом Шевченком познайомився і заприятелював у листопаді 1849 року в Оренбурзі. Як художник Залеський був прикомандирований допомагати Шевченкові завершувати малюнки, що їх поет виконав під час Аральської описової експедиції. У 1851 році вони разом із Людвіком Турном узяли участь у Каратауській експедиціїОлександра Антипова. У цей час український митець намалював Залеського на картині «Шевченко серед товаришів». У цій експедиції вони удвох понад три місяці жили в одному наметі[2]. Згодом «за відмінно ретельну службу» Залеський дістав звання унтер-офіцера. У 1853 році, відзначившись під Ак-Мечеттю, він став офіцером, а 12 червня1856 року звільнився зі служби в другому лінійному батальйоні, маючи звання прапорщика. З 1853-го тривало листування друзів. Збереглося шістнадцять листів Шевченка до Залеського і одинадцять — Залеського до Шевченка. Шевченко надсилав Залеському свої малюнки, і той, бажаючи матеріально допомогти поетові, продавав їх. Востаннє вони зустрілися 1859 року, коли Залеський у службових справах приїхав до Петербурга. Примітки Залеського до листів Шевченка у 1890-му опублікував Іван Франко[3].
Повернувшись у Мінську губернію, Броніслав Залеський мешкав у родовому маєтку Рачкевичі під Слуцьком, у Барановичах і Гродні, служив у редакційних комісіях (у Мінську та Москві), що провадили підготовчу роботу для селянської реформи 1861 року. У 1860 році він дістав закордонну відпустку й уже не повернувся в Росію. Жив у Дрездені, Римі та Парижі.
За кордоном Залеський підтримував зв'язок з революційними організаціями. Зокрема, у 1863 році допомагав закупити зброю для учасників польського визвольного повстання 1863–1864 років. Упродовж багатьох років співпрацював з польською емігрантською пресою, здобув популярність як історик і художник. З 1866 року він був секретар Історико-літературного товариства (пол.Towarzystwo Historyczno-Literackie) і редактор «Анналів Історико-літературного товариства» (пол.Rocznik Towarzystwa Historyczno-Literackiego). Цього ж року Залеський видав книжку Wygnańcy polscy w Orenburgu («Польські засланці в Оренбурзі»).
↑ «Листочки до вінка на могилу Шевченка в XXIX роковини його смерти» (Львів, 1890, с. 23-56)
↑La vie des Steppes Kirghizes. Descriptions, recits & contes. Zaleski Bronislas. Paris, J. B. Vasseur, 1865, з описовими текстами і 22 гравюрами (21 офорт і літографований фронтиспіс)
↑Дьяков В. А. «Тарас Шевченко и его польские друзья», с. 63-64; ГАОО, ф. 6, оп. 12, д. 1044, 1388)
Бібліографія
Michał Bakunin i odezwa jego do przyjaciół rossyjskich i polskich. Księgarnia Polska, 1862
Ignacy Krasicki, Bronisław Zaleski, Ksawery Pillati. Bajki i przypowieści. Nakładem Bolesława Maurycego Wolffa, 1880
Michał Zaleski, Bronisław Zaleski. Pamiętniki Michała Zaleskiego, wojskowego wielkiego ksiestwa Litewskiego, posła na Sejm czteroletni, 1879
Z źycia Litwinki 1827–1874: Z listów i notatek zloźył Bronisław Zaleski. 1876. Білоруський переклад: «З жыцця літвінкі» (про Гелену Скірмунт). Мінск, 2009
La vie des Steppes Kirghizes. Paris, J. B. Vasseur, 1865. Пер. з фр.: Залесский, Бронислав. Қазақ сахарасына саяхат: Алматы: ӨНЕР, 1991.- 131 бет.
Залеский Б. Ф. Из заметок о Шевченко. (1849–1852. Шевченко в ссылке. Его участие в экспедиции А. И. Бутакова по составлению карты Аральского моря и в поездке на Мангышлак. В тексті — коментарі до листів Шевченка, адресованих автору за 1853–1857 рр. з відомостями про творчість Шевченка в засланні). В кн.: Т. Г. Шевченко в воспоминаниях современников. М., 1962, с. 237–241. Прим.: с. 444–446
Залесский Б. Қазақ сахарасына саяхат. Алматы, 1991.- 132 бет.
Залесский Б. Қазақ даласының өмірі. Астана: Аударма, 2003. — 264 б
Александровіч С. Старонкі братняй дружбы. Мн., 1960. С. 173–181
Грыцкевіч В. Сябар Кабзара па ссылцы // Грыцкевіч В. Нашы славутыя землякі. Мн., 1984; PSB; ЭГБ, т. 3; АЗБ
Wiesław Caban, Z Orenburga do Paryża. Bronisław Zaleski 1820—1880, 2006, 248 s. + 12 s. nlb. + mapa, format B5, ISBN 83-7133-303-X (biografią Bronisława Zaleskiego — jego działalności jako uczestnika spisków niepodległościowych lat 40. XIX wieku na Litwie, ukazującą losy zesłania na linii orenburskiej w latach 1848—1856 na Syberię, a także przedstawiającą postać B. Zaleskiego jako działacza obozu Czartoryskich w dobie powstania styczniowego, a po jego upadku organizatora życia kulturalnego emigracji polskiej w Paryżu)
Паламарчук Г. П. Матеріали до біографії Шевченка за листами Броніслава Залєського. В кн.: Питання шевченкознавства, в. 1. К., 1958
Дьяков В. А. Деятели русского и польского освободительного движения. М., 1967
Полотай А. Новознайдені автографи листів Т. Г. Шевченка до Броніслава Залеського. «Радянське літературознавство», 1971, № 6
Белорусская ССР: крат. энцикл. Т. 5. — Мн., 1982. (рік народження точно не встановлено: 1819 або 1820)
Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Т. 3. — Мн., 1996. (рік народження 1820)
Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. — Мн., 1998 (рік народження 1820)
Зұлхаров Ғ. «Қазақты ат үстінде тану керек» Мәтін: Поляк суретшісі Бронислав Залесскийдің туғанына 180 жыл. // Дидар. 2000
Броніслав Залеський [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] у довідковому виданні «Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія i культурныя дзеячы Беларусі. 1794–1991. Том I»
