Бугіль Володимир Вячеславович
Володимир Вячеславович Бугіль (6 квітня 1979, Київ) — український суддя. ЖиттєписВолодимир Бугіль народився 6 квітня 1979 року в Києві. 2001 року закінчив Київський університет ім. Шевченка. Суддя2007—2011 — суддя Яготинського районного суду Київської області; З 2011 — суддя Шевченківського районного суду Києва, з 2012 року обраний на посаду судді безстроково. Контроверсійні справиУ листопаді 2011 року Бугіль амністував помічницю київського судді Наталію Соловей, яка була винуватицею ДТП, де з її вини загинула мати трьох дітей Світлана Тетеревкова[1][2]. У грудні 2011 року суддя Бугіль вів кримінальну справу щодо активістів Податкового майдану за звинуваченнями в пошкодженні бруківки на Майдані Незалежності восени 2010 року. Справу було закрито вже після втечі Януковича наприкінці березня 2014 року[3]. 2013 року суддя Бугіль обрав журналісту «Дорожнього контролю» та активісту Євромайдану Андрію Дзиндзі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці. Це сталося в рамках розгляду справи про акції протесту 1 грудня 2013 року на вул. Банковій у Києві. Також Бугіль затвердив дві ухвали з дозволами на обшук у приміщеннях, що належали активісту Євромайдану Кадурі. Ці рішення були неконституційними, це підтвердила судова комісія[4]. 2015 року спеціальна комісія з перевірки суддів рекомендувала звільнити Бугіля через порушення присяги при ухваленні цих рішень. Однак, Вища рада правосуддя вирішила все ж залишити його на посаді, хоч порушення й визнала. Вища рада правосуддя вирішила, що у висновку комісії немає достатніх доказів необ'єктивності Бугіля, тому було відмовлено у поданні до ВРУ про звільнення Бугіля з посади судді[5]. 2014 року Бугіль відмовився залишати під вартою та ухвалив рішення відпустити під заставу в 23 тис. грн хулігана з Білої Церкви Вадима Тітушко (Румина), який 18 травня 2014 року напав на журналістів Ольгу Сніцарчук та Влада Соделя. Бугіль перед цим відмовив прокурору у клопотанні про домашній арешт обвинувачуваного[6]. У травні 2015 року Бугіль оштрафував на 51 грн миколаївського пенсіонера Анатолія Ільченка через те, що той ходив на пікеті у Києві із плакатом з написом «Янукович козел», в якому суддя Бугіль побачив нецензурщину. 16 квітня 2016 року Бугіль звільнив під заставу дніпропетровського наркобарона Володимира Володарського («Вольдемара»), якого днем раніше затримали керівник Департаменту МВС по боротьбі з наркообігом Ілля Кива і співробітники спецпідрозділу «Сокіл». Вольдемар вніс заставу розміром 35 тис. $[6]. Справа Насірова14 лютого 2019 року Бугіль головував колегією суддів, що ухвалила арешт на 300 тис. $ Романа Насірова, екс-голови Державної фіскальної служби, на його рахунку в Британії[7]. Суд над Стерненком.jpg) У червні 2020-го Бугіль був слідчим суддею, що розглядав рішення про запобіжний захід українському активісту Сергієві Стерненку[8]. Активістів та народних депутатів від партії «Голос», що планували взяти Стерненка на поруки, не пропускали на засідання суду[9]. Поліція застосувала газові балончики, у відповідь полетіли пусті пляшки. Через це біля будівлі Шевченківського суду сталися сутички між активістами та поліціянтами[10]. Також Бугіль відмовився відводити упередженого та необ‘єктивного прокурора Бозовуляка[11]. Сім'я
Примітки
Посилання
|
||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
