Буде (аеропорт)

Аеропорт Буде
Bodø lufthavn
ІАТА: BOO  • ICAO: ENBO
Загальні дані
67°16′09″ пн. ш. 014°21′55″ сх. д. / 67.26917° пн. ш. 14.36528° сх. д. / 67.26917; 14.36528
Тип	цивільний і військовий
Оператор	Avinor
Обслуговує	Буде, Норвегія
Розташування	Буде
Фокус-місто	Widerøe
Висота над р. м.	13 м / 43 фт
Вебсайт	avinor.no
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN) м фт 07/25 2794 асфальт
Статистика (2008)
Пасажирообіг	1,824,601
Авіатрафік	41,860
Джерело:[1]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	6296726
BOO
Буде у Вікісховищі

Аеропорт Буде (норв. Bodø lufthavn; (IATA: BOO, ICAO: ENBO)) — цивільний аеропорт у місті Буде в комуні Буде у фюльке Нурланн, Норвегія. Розташований на південь від центру міста, на крайньому західному краю півострова Будегалвея, має спільні приміщення з базою військово-повітряних сил Головна авіабаза Буде. Аеропорт має єдину бетонну, злітно-посадкова смугу розміром 2,794 x 45 м, яка проходить приблизно в напрямку схід-захід. Окрім реактивних рейсів до основних внутрішніх напрямків, аеропорт служить центром для рейсів регіональних авіакомпаній до Гельгеланну, Лофотенських островів і Вестеролена.

Новий аеропорт може бути готовий у другій половині 2029 року, згідно з перефразовуванням ЗМІ (у січні 2022 року) Avinor. Планується будівництво нового аеропорту приблизно в одному кілометрі (0,6 милі) на південь і будівництво нового розумного міського району на місці поточного аеропорту.^[2]

Поштові рейси до Буде почалися в 1921 році, а до 1940 року Буде обслуговували гідролітаки з Widerøe.

Перша злітно-посадкова смуга в аеропорту Буде була побудована під час Другої світової війни британськими військами після нападу Німеччини на Норвегію. 26 травня 1940 року три винищувачі Gloster Gladiator Королівських ВПС на чолі з лейтенантом Цезарем Халлом приземлилися та здійснили першу повітряну оборону міста. Місцевість була болотистою, і перша імпровізована злітно-посадкова смуга складалася з дерев'яних дощок, що плавали на воді. Незабаром німецькі Luftwaffe захопили контроль над аеропортом і утримували його протягом війни, серед іншого модернізувавши злітно-посадкову смугу до бетону.

З аеропортом було зроблено небагато до початку Корейської війни в 1950 році. Захід боявся нападу СРСР на Західну Європу, тому нову військову базу було побудовано на новому місці на південний захід від старої. Спочатку планувалося завершити будівництво в 1951 році, але повністю запрацював новий аеропорт лише в 1956 році, хоча цивільний термінал було відкрито в 1952 році. Відтоді винищувачі були розміщені в Буде. У 1988 році НАТО влило величезні суми грошей, щоб аеродром міг прийняти великі повітряні сили в разі надзвичайної ситуації.

Аеропорт використовували під час випробувань Конкорду в червні 1975 року^[3].

На початку 1980-х років обговорювали та планували поточний цивільний термінал. Міністерство фінансів Норвегії схвалило проєкт на початку 1988 року. Будівництво почалося через кілька тижнів після його затвердження і було завершено навесні 1990 року. Термінал має 11 виходів, три з яких мають телетрапи. З моменту відкриття в 1990 році кількість пасажирів зросла з 820 000 до 1 700 000 у 2013 році.

Головна авіабаза Буде, розташована поруч із аеропортом, є найбільшою авіастанцією в Норвегії, якою керують Королівські ВПС Норвегії. Ця авіабаза є домом для 331-ї та 332-ї ескадрилій, оснащених F-16 Fighting Falcon компанії General Dynamics, а також загону 330-ї ескадрильї гелікоптерів Westland Sea King.

Аеропорт діє як хаб для регіональних аеропортів між Тронгеймом і Тромсе, на додаток до нього обслуговується більше десяти щоденних зворотних рейсів до Осло. Також обслуговується кілька міжнародних сезонних маршрутів.^[4]

На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Див. джерело запитів Вікіданих та джерела.

Аеропорт знаходиться дуже близько до центру міста, приблизно за 1,5 км, а від залізничної станції — 2,0 км. Доїхати до аеропорту можна на місцевому автобусі, на таксі або пішки. З аеропорту також курсують регіональні автобуси.

Норвезький музей авіації розташований поруч з аеропортом у будівлі у формі пропелера. Авіаційний центр в аеропорту був затверджений парламентом 31 березня 1992 року та відкритий 15 травня 1994 року. Військова частина — Luftfartsmuseet (Музей авіації) була відкрита в травні 1995 року. Норвезький музей авіації був створений 1 січня 1998 року, заснований урядом, місцевою міською радою Буде та радою округу Нурланд. Музей є «національним музеєм» і фінансується з державного бюджету.

У музеї представлено кілька військових літаків, у тому числі Lockheed U-2, Gloster Gladiator і Supermarine Spitfire. На виставці також є деякі цивільні літаки, такі як de Havilland Canada DHC-3 Otter, Junkers Ju 52/3m на поплавках, Fokker F.28-1000 Fellowship.

• Літаки-розвідники Lockheed U-2 були розміщені в Буде в 1958 році. 1 травня 1960 U-2, пілотований Гері Пауерсом, прямував до Буде з Пакистану, але був збитий, що спричинило кризу U-2 1960 року.
• 4 грудня 2003 року в літак Dornier 228 авіакомпанії Kato, який виконував рейс 603, влучила блискавка, спричинивши перелом керуючої тяги, яка керувала рулем висоти. Згодом літак сильно приземлився біля злітно-посадкової смуги в Буде і був списаний. Обидва члени екіпажу отримали важкі травми, обидва пасажири отримали легкі травми.^[11]
• 29 вересня 2004 року шукач притулку, озброєний сокирою, напав на пілота рейсу 605 Kato Airline з Нарвік-Фрамнеса, в результаті чого літак Dornier 228 пішов у пікірування. Пасажири, включно з Оддом Еріксеном, пізніше членом уряду (міністром торгівлі), здолали нападника, і літак здійснив безпечну посадку в Буде.^[12]