Будинок керівника заводу «Наваль» Йоакима Самуїловича Каннегісера — історична пам'ятка мистецтва і архітектури в Миколаєві на вулиці Рюміна, 2б. Станом на 2006 рік внесена в перелік пам'яток архітектури[1].
Історія
Особняк був побудований в XIX столітті на землі, що належала пріору лютеранської церкви Е. Пріосу. На той час вулиця називалася Кур'єрською[2]. При будівництві використовувалася очаківська цеглина.
Будинок знаходиться на вершині пагорба, досі є самим високорозташованим приватним житлом в межі міста. На протилежній стороні вулиці височіє пам'ятка Миколаєва — водонапірна вежа Шухова[3].
Особняк, що більше нагадує замок, спроектували в стилі французького сільського модерну[4]. З 1899 по 1907 рік у ньому мешкали керівник заводу «Наваль» Йоаким Самуїлович Каннегісер з дружиною Розалією Львівною[5]. У будинку народилися усі діти пари, потім наїздами з Петербургу бував їхній син, поет Леонід Каннегісер. Двоповерхова будова, що стоїть поблизу, повернена у бік провулка, призначалася для проживання прислуги[6].
Каннегісер перевіз сім'ю до Санкт-Петербургу незадовго до початку Першої Світової війни[7]. Згідно з дослідженнями історика-краєзнавця Ю. С. Крючкова будівлю деякий час займав німецький католицький монастир для жінок[6]. Потім будинок зайняв відомчий дитячий садок № 26, що належав Чорноморському суднобудівельному заводу[8]. Пропрацював до кінця дев'яностих років[9].
У 2004 році Чорноморський суднобудівний завод продав будівлю, після чого вона стала власністю за ТОВ «Олком». У тому ж році новим власникам були видані приписи про необхідність реставрації сильно занепалої будівлі, з обов'язковим збереженням зовнішнього і внутрішнього вигляду пам'ятника архітектури. Але порушуючи зобов'язання власники вивезли оригінальне оздоблення особняку, замінивши все сучасними матеріалами. У 2006 році будинок залишився без даху, будівництво припинилося, почалася зміна власників[8].
Сучасний стан
Будинок Каннегісера вцілів, але істотно змінив вигляд. Його сучасна назва — «Замок Наваль». В ньому розташований житловий комплекс в історичній частині міста. За словами власника, при проведенні реконструкції історичної будівлі, що знаходилася в дуже плачевному стані, вдалося зберегти оригінальні сходи, зроблені з металу, голландські печі і частину камінів, відновлені дверні і віконні отвори. Повністю відреставрована видова вежа, тераси з балконом і балюстрадою. За станом на весну 2018 року практично завершена реставрація фасаду, що виходить на вулицю Рюміна[6].
Проте в процесі реставрації і перебудови будинку Каннегісера були допущені серйозні відхилення від первинного вигляду старовинної будівлі. Відзначається, що зникла лиштва, яка обрамляла вікна і оригінальна столярка, а з боку фасаду з'явилася нова надбудова, що сильно змінила історичний вигляд будівлі[8].
Легенда
За неперевіреними даними, під Будинком Каннегісера знаходяться розгалужені катакомби (підземні ходи), що ведуть у бік Спаського урочища[3]. А охоронці, що чергували ночами у дитячому садку, періодично чули хоровий спів, що доносився з-під землі[9].
Джерела, посилання і література
Алешин, В. Э. Николаев: Архитектурно — исторический очерк / В. Э. Алешин, Н. А. Кухар-Онышко, В. А. Яровой. — К.: Будівельник, 1988. — 151 с.: ил.
Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: Топономический путеводитель по городу и окрестностям / Ю. С. Крючков. — Николаев: Возможности Кимерии, 1997. — 160 с.: ил. — (Николаевская б-ка; вып.2).
Павлик, И. С. Николаев. Улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик. — Одесса: Маяк, 1988. — 175 с.: ил.
Пересунько, Т. Николаев. Пять углов (Реальные истории из жизни Николаева) / Т. Пересунько. — Николаев: Изд-во И.Гудым, 2015. — 440 с.: ил. — (в пер.)
Парамонов Е. «Тайны дома Каннегисера»//Вечерний Николаев. — 2018. — № 28. — С. 4.
Щукин, В. В., Павлюк А. Н. Земляки. Очерки истории еврейской общины города Николаева (конец XVIII- начало ХХ вв.) / В. В. Щукин, А. Н. Павлюк. — Николаев: Изд-во И. Гудым, 2009. — 352 с.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: Топономический путеводитель по городу и окрестностям / Ю. С. Крючков. — Николаев: Возможности Кимерии, 1997. — 160 с.: ил. — (Николаевская б-ка; вып.2).
↑ абПересунько, Т. Николаев. Пять углов (Реальные истории из жизни Николаева) / Т. Пересунько. — Николаев: Изд-во И.Гудым, 2015. — 440 с.: ил. — (в пер.)
↑Пересунько, Т. Николаев. Пять углов (Реальные истории из жизни Николаева) / Т. Пересунько. — Николаев: Изд-во И.Гудым, 2015. — 440 с.: ил. — (в пер.)
↑Щукин, В. В., Павлюк А. Н. Земляки. Очерки истории еврейской общины города Николаева (конец XVIII- начало ХХ вв.) / В. В. Щукин, А. Н. Павлюк. — Николаев: Изд-во И. Гудым, 2009. — 352 с.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ абвАрхівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ абАрхівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
