Будівля колишнього духовного училища (Гомель)

Будівля колишнього духовного училища
52°25′40″ пн. ш. 31°01′09″ сх. д. / 52.427809224087° пн. ш. 31.019173264503° сх. д. / 52.427809224087; 31.019173264503
Країна	Білорусь
Розташування	Гомель
Тип	будівля
Стиль	класицизм
Архітектор	Джон Кларк[d]
Будівля колишнього духовного училища Будівля колишнього духовного училища (Білорусь)
Медіафайли у Вікісховищі

Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 313Г000010

Будівля колишнього духовного училища (біл. Будынак былога духоўнага вучылішча) — пам'ятка архітектури XVIII — XIX століть, розташована в центральній частині Гомеля за адресою: вул. Білецького, 11. Об'єкт внесено до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь^[1].

Двоповерхову будівлю в стилі класицизму на вулиці Мільйонній Гомеля (нині — вулиця Білецького) було побудовано в 1799—1819 роках за проектом архітектора Джона Кларка як палац графа Румянцева^[2].

У 1880 році тут розмістилася міська духовна семінарія, заснована ще в другій половині XVIII століття. До 1910 року в училищі нараховувалося 9 вчителів і 142 учні, з яких більшу частину становили діти духовенства. Після Жовтневої революції новою владою країни викладання богослов'я було скасовано. Однак, у зв'язку з тим, що в цей час місто було окуповане німецькими військами, Гомельське духовне училище продовжувало функціонувати. Наприкінці лютого 1919 року радянська влада в місті була відновлена, духовне училище припинило свою діяльність, а приміщення передали Відділу народної освіти^[3].

З 1919 по 1920 роки в будівлі розташовувалися 23-ті Мінські Радянські піхотні курси, слухачі яких навесні 1920 року брали участь в обороні міста від польських інтервентів. Про це свідчить встановлена в 1962 році на фасаді пам'ятна табличка^[4].

На даний час в будівлі функціонує одині з корпусів Гомельського державного медичного університету^[5].

Спочатку двоповерхова дерев'яна будівля складалася з трьох частин, виставлених в один ряд: головного корпусу і двох з'єднаних з ним галереями флігелів. У корпусі, прямокутному за плануванням, на першому поверсі розташовувалися 2 парадних зали, на другому — житлові кімнати. Головний фасад був виділений ризалітом з 6-колонним портиком доричного ордена і прикрашений балконом і невеликим аттиком. Вікна першого поверху були оформлені напівкруглими нішами^[4].

У другій половині XIX століття будівлю перебудували. Вона стала кам'яною, за переплануванням — П-подібної форми, внутрішнє планування було змінене на коридорне. Центр основного корпусу на головному і дворовому фасадах виділили ризалітами. Головний фасад декорований рельєфом, сандриками і розділений горизонтально на дві частини. Вхід до будинку має козирок на двох стовпах і аттик^[4].

• 
  Головний корпус. Фото 1911 року
• 
  Аттик головного корпусу
• 
  Пам'ятна табличка про курсантів, які брали участь в обороні Гомеля
• 
  Табличка про визнання будівлі історико-культурною цінністю Білорусії

• Архітэктура Беларусі: Энцыкл. давед / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: А. А. Войнаў i інш. — Мн. : БелЭн, 1993. — 620 с. — 10000 прим. — ISBN 5-85700-078-5.
• Гомель: Энцикл. справ / Белорус. Сов. Энцикл.; Редкол.: И. П. Шамякин (гл. ред.) и др. — Мн. : БелСЭ, 1990. — 527 с. — 15000 прим. — ISBN 5-85700-054-8.
• Дзяржаўны спіс гісторыка-культурных каштоўнасцей Рэспублікі Беларусь / склад. В. Я. Абламскі, І. М. Чарняўскі, Ю. А. Барысюк. — Мінск : БЕЛТА, 2009. — 648 с. — 1000 прим. — ISBN 978-985-6828-35-8.