Буквоскладальний метод навчання грамоті

Буквоскладальний метод навчання грамоти — застарілий синтетичний метод навчання читання, в основу якого покладено послідовне вивчення букв і складів^[1].

Широко застосовувався в Україні до середини XIX сторіччя^[2].

Метод застосовували ще у Стародавній Греції та Стародавньому Римі; у Російській імперії відомий з XVI до середини XIX сторіччя.^[3]

Спосіб ґрунтується на сприйнятті тексту як безлічі букв. Вважалося, що букви повністю відповідають звукам. Учні заучували назви букв, складали їх у склади, заучували їх, потім читали «за складами», та був «по верхах» — не називаючи букв і складів. Навчання письма проводилося у такий спосіб, як окрема навичка — спочатку писали літери, потім склади, потім слова.^[3][4] Навчання читання було довгим (до двох років) та було для дітей дуже важким.

Після XVIII сторіччя літературний метод був дещо вдосконалений: з процесу навчання було виключено заучування назв літер і складання їх у склади, учням пропонували вивчати відразу склади. Для вправляння навички з вивчення складів складали дедалі складніші слова. Цей спосіб навчання грамоті отримав назву складового методу.^[4]

На зміну цим методам у XIX сторіччі прийшло прогресивніше звукове навчання грамоті.

• Львов М. Р. Словарь-справочник по методике русского языка: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2101 «Рус. яз. и лит.». — М.: Просвещение, 1988. — 240 с.