Булаховська Юлія Леонідівна
Юлія Леонідівна Булаховська (8 грудня 1930, Харків — 8 листопада 2021, Київ) — українська літературознавиця, мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, академікиня Академії наук вищої освіти України; провідна наукова співробітниця-консультантка Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. ЖиттєписНародилася у Харкові, у родині професора, члена-кореспондента Академії наук СРСР, філолога-мовознавця Леоніда Арсенійовича Булаховського. Після початку німецько-радянської війни сім'я була евакуйована спочатку до міста Уфа, а в 1943 році родина перебралася до Москви. Повернувшись після війни в Україну, і оселившись у Києві, Юлія продовжує навчання у школі. Закінчивши у 1947 році із золотою медаллю школу, вона вступила на російсько-слов'янське відділення філологічного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (польська група). Навчаючись протягом п'яти років за фахом «русистика і полоністика», дівчина ґрунтовно займалась науковою роботою і готувалась до вступу в аспірантуру за фахом «Історія польської літератури». Під час навчання в аспірантурі працювала над кандидатською дисертацією на тему «Творчість Елізи Ожешко кінця 1860-х — середини 80-х років XIX століття», яку успішно захистила у 26 років (1956). Паралельно Юлія працювала старшим редактором у Київському видавництві «Держлітвидав України» (тепер — «Дніпро»), писала наукові праці, прозові та поетичні твори. У 1985 році Юлія Булаховська захистила докторську дисертацію на тему «Польська поезія 40—70-х рр. XX ст. в її взаємодії із східнослов'янськими літературами (російською, українською, білоруською)»[джерело?] у Ленінградському державному університеті. У 1993 році отримала звання професора, а у 1998 — почесного академіка Академії наук вищої освіти України. Померла після тривалої хвороби 8 листопада 2021 року. Похована разом з батьками на Байковому кладовищі. Родина
Нагороди і званняНагороджена медаллю Польської Народної Республіки «За заслуги перед польською культурою» (1976); Дипломом міністра закордонних справ Польщі «За поширення польської культури в світі» (1996); українським орденом «Ярослава Мудрого» (2006) за видатний здобуток в галузі науки і техніки 2006 року і «Гілкою золотого каштана» за літературну діяльність від Української асоціації письменників художньо-соціальної орієнтації 2007 року. Науково-педагогічна діяльністьВикладала зарубіжні, слов'янські літератури та українську мову: в КНУ імені Тараса Шевченка, в Соломонову університеті (м. Київ), у Київському славістичному університеті, у Київському педагогічному університеті ім. Б. Д. Грінченка, у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Брала активну участь у підготовці наукових і викладацьких кадрів (Голова Державної комісії КНУ ім. Тараса Шевченка із випуску студентів-філологів (2007—2009); була керівником дипломних і дисертаційних робіт; виступала опонентом із захисту кандидатських і докторських дисертацій з філології). Автор 13 наукових монографій і 500 статей у фахових наукових збірниках. Основні видання творів
Джерела
|
||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
