Бураков Анатолій Віссаріонович
Бураков Анатолій Віссаріонович (рос. Бураков Анатолий Виссарионович; 14 жовтня 1919, Буракови, В'ятська губернія, РСФРР — 30 серпня 2001, Парутине, Миколаївська область, Україна) — український археолог російського походження, кандидат історичних наук (з 1970). Учасник Другої світової війни. Біографічні відомостіУ 1951 році закінчив Ленінградський університет. З 1951 по 1953 рік працював молодшим науковим співробітником в Інституті археології АН УРСР. Від 1953 працював у історико-археологічному заповіднику «Ольвія»[1] (с. Парутине, Очаківський район): спочатку молодшим, а потім старшим науковим співробітником, також завідувачем заповідника, консультантом. Уперше провів великомасштабні, планомірні розкопки пам'ятки давньогрецьких часів в Нижньому Побужжі — Козирського городища поблизу Ольвії. З 1973 року по 1977 разом з учнями, серед яких був Валерій Отрішко — уперше провів археологічну розвідку від Одеської затоки до Північного Криму, що дало змогу встановити кордони Ольвійської держави на різних етапах існування. З 1972 року по 1978 рік вперше здійснив розкопки низки городищ і поселень ольвійської периферії перших століть н. е.: Мис Петухівка — 2, Стара Богданівка — 2, Дніпровське-2, Станіслав, Скелька, Золотий Мис, а також розробив їх періодизацію. Результати досліджень узагальнив у праці «Хора Ольвії перших сторіч нової ери», що увійшла згодом до колективного видання «Сільська округа Ольвії» (Москва, 1989), де вперше в історіографії проведено комплексне дослідження хори Ольвії VI ст. до н. е. — III ст. н. е. Автор праць зі стародавньої історії Південної України, Ольвійського поліса та історико-археологічного заповідника «Ольвія». Вшанування пам'ятіУ місті Миколаїв вулицю Очаківську перейменували на вулицю Анатолія Буракова. Вибрані праці
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia