Бурлакова Валерія Ігорівна
Валерія Ігорівна Бурлакова (позивний «Лера»[2]; нар. м. Київ[3]) — українська журналістка, письменниця, волонтерка, військовослужбовиця, молодший сержант Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. ЖиттєписУчасниця Революції гідності[2]. У 2014 році добровільно вступила в добробат «Карпатська січ» (воювала із Василем Сліпаком)[2][4]. Згодом служила у 93-й окремій механізованій бригаді, 54-й окремій механізованій бригаді (командир мінометного розрахунку)[3], 46-му окремому батальйоні спеціального призначення «Донбас»[5][1][6]. Пройшла бої за с-ще Піски, шахту «Бутівка»[2], Світлодарську дугу та м. Дебальцеве[7]. Працювала журналісткою журналу «Український тиждень»[2], У 2022-2024 - Democracy Fellow у Центрі аналізу європейської політики (CEPA) у Вашингтоні, США. З 2024 року - комунікаційниця нового українського офісу міжнародної організації Amnesty International, координаторка міжнародної кампанії із захисту прав українських військовополонених Apart Together. ДоробокАвторка книги «Життя P. S.» (2016, перекладена французькою мовою)[9][10][7][3]. 2020 року за цією книжкою в Театрі ім. М. Заньковецької поставили однойменну виставу[11][12][13][14][15][16]. Одна із героїнь фільмів «Вона та війна» (2017)[17] та «Моя війна» (2020)[18][19]. Нагороди
Військові звання
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia