Бусигін Олександр Харитонович

Бусигін Олександр Харитонович
Бусигін Олександр Харитонович
Народився	28 травня (10 червня) 1907 ; Костромська губернія, Російська імперія
Помер	19 лютого 1985 (77 років) ; Горький, РРФСР, СРСР
Поховання	Червоне кладовищеd
Країна	Російська імперія; СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	коваль, політик
Alma mater	Всесоюзна промислова академіяd
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Олександр Харитонович Бусигін (нар. 10 червня 1907(19070610), село Колеватовське Костромської губернії, тепер Ветлузького району Нижньогородської області, Російська Федерація — 19 лютого 1985, місто Горький, тепер Нижній Новгород, Російська Федерація) — радянський діяч, коваль Горьковського автомобільного заводу, зачинатель стахановського руху в машинобудуванні. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (22.09.1975).

Біографія

Народився 28 травня (10 червня) 1907 року в селянській родині. Після закінчення початкової школи працював в колгоспі.

У 1931 році приїхав на будівництво Горьковського автомобільного заводу. Після закінчення будівництва перейшов на роботу в кузню, в найкоротші терміни опанувавши майстерністю ковальської справи і ставши фахівцем високої кваліфікації, ініціатором принципово нових методів, спрямованих на підвищення продуктивності праці. Підвищення продуктивності праці досягалося за рахунок попередньої підготовки робочого місця, вдосконалення верстатів та інструменту, оптимізації прийомів нагріву і штампування металу, посилення трудової дисципліни.

У вересні 1935 року бригада, якою керував Бусигін, встановила рекорд, викувавши за зміну 966, потім — 1001 колінчастий вал при нормі 675 (згодом довів вироблення до 1146 валів). За рекордну продуктивність праці Олександр Бусигін був нагороджений орденом Леніна. Всесоюзний рух новаторів деякий час носив назву «стахановсько-бусигінського». У 1935 році Бусигін брав участь у Всесоюзній нараді стахановців, делегувався на XVIII з'їзд ВКП (б).

Член ВКП(б) з 1938 року.

Закінчив Промислову академію імені Сталіна в Москві.

Все життя Бусигіна була нерозривно пов'язане з Горьковским автомобільним заводом імені Молотова: працював начальником каркасного цеху, начальником дільниці ковальського цеху, начальником ковальського цеху (з 1942 року), начальником ремонтно-механічного ділянки. Останні роки життя Бусигін присвятив громадській діяльності та вихованню молодих робітників. Персональний пенсіонер союзного значення.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 вересня 1975 року за великі заслуги в розвитку масового соціалістичного змагання, досягнення високої продуктивності праці, багаторічну діяльність із впровадження передових методів роботи в автомобільній промисловості і у зв'язку з 40-річчям стахановського руху Бусигіну Олександру Харитоновичу було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Похований в Нижньому Новгороді на Бугровському кладовищі.