Бутченко Максим Анатолійович

Бутченко Максим Анатолійович
Бутченко Максим Анатолійович
	; Максим Бутченко (грудень 2019)
Народився	26 вересня 1977 (47 років) ; Ровеньки, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	письменник, журналіст
Мова творів	українська і російська
	Бутченко Максим Анатолійович у Вікісховищі

Бутченко Максим Анатолійович (26 вересня 1977(19770926), Ровеньки, Луганська область) — український письменник та журналіст.

Біографія

У 1992 році закінчив школу № 6 міста Ровеньки. З 1995 року починає працювати гірничим робітником на шахті № 81 «Київська» ДП «Ровенькиантрацит». Після закінчення Ровеньківського гірничого технікуму за спеціальністю «Підземна розробка вугільних родовищ» у 1996 році починає працювати гірничим майстром та помічником начальника дільниці на шахті ім. Космонавтів ДП «Ровенькиантрацит». Всього має 12 років підземного стажу. У 2011 році отримав другу освіту за спеціальністю «Журналістика».

З 2012 року працював в журналі «Кореспондент». На початку 2014 року покинув видання через зміну редакційної політики журналу у зв'язку з його купівлею Сергієм Курченком і введенням цензури.

З лютого по травень 2014 року працював в тижневику «Фокус».

З червня 2014 року працює кореспондентом в журналі «НВ»^[1].

Автор багатьох статей і блогів про ситуацію на Донбасі. Неодноразовий учасник ТБ-передач з проблем війни на сході України^[2].

Творчий доробок

Перший роман «Художник війни» (рос. Художник войны) вийшов 2015 року, у центрі якого долі двох братів, які опинилися по різну сторони війни на сході України. Роман був виданий також в Чехії (чеськ. Umělec války)^[3] та Великій Британії (англ. War artist)^[4]^[5]. Наступного року вийшов роман «Три години без війни» (рос. Три часа без войны)^[6], де головні герої з різними позиціями щодо війни опинилися разом у камері Лук'янівського СІЗО. 2017 року вийшов третій роман — «Люди війни» (рос. Люди войны), яка зосереджена на можливості людей, які пережили війну, повернутися до мирного життя. Того ж року вийшов роман «Куркуль» у історичному жанрі^[7], який також був виданий у Чехії чеською мовою.

2018 року вийшли романи «1918. Місто надій»^[8] та «Після вогню» (рос. После огня), приклад альтернативної історії, де Третя світова війна сталася ще внаслідок Карибської кризи. А наступного року — роман «Петлюра. Боротьба»^[9]. 2020 вийшов роман «Червоний квадрат» (рос. Красный квадрат)^[10].

2021 року вийшов роман «Жінка в темряві. Зелений Клин» про українців Далекого Сходу^[11].

Максим Бутченко до повномасштабного вторгнення писав переважно російською, його твори перекладаються з російської (серед перекладачів — Володимир Верховень).

Бібліографія

Бутченко М. А. Художник війни = Художник войны. — Фоліо, 2015. — 192 с. — (Червона серія) — ISBN 978-966-03-7356-3.
Бутченко М. А. Три години без війни = Три часа без войны. — Фоліо, 2016. — 256 с. — (Червона серія) — ISBN 978-966-03-7504-8.
Бутченко М. А. Люди війни = Люди войны. — Фоліо, 2017. — 256 с. — (Червона серія) — ISBN 978-966-03-7697-7.
Бутченко М. А. Куркуль. — Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. — 256 с. — ISBN 978-617-12-3189-4.
Бутченко М. А. Після вогню = После огня. — КМ-БУКС, 2018. — 336 с. — ISBN 978-617-7535-64-4.
Бутченко М. А. 1918. Місто надій. — Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. — 224 с. — ISBN 978-617-12-5051-2.
Бутченко М. А. Петлюра. Боротьба. — Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. — 224 с. — ISBN 978-617-12-5422-0.
Бутченко М. А. Червоний квадрат = Красный квадрат. — Київ : SNOWDROP, 2020. — 312 с. — ISBN 978-617-95085-1-6.
Бутченко М. А. Жінка в темряві. Зелений Клин. — Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. — 288 с. — ISBN 978-617-12-8336-7.