Бєлковський Станіслав Олександрович
Станіслав Олександрович Бєлковський (нар. 7 лютого 1971, Москва, РРФСР, СРСР) — російський політтехнолог та політичний радник, публіцист. За освітою програміст. Засновник і колишній директор російського Інституту національної стратегії (2004—2009) та Ради з національної стратегії (2002—2004). В якості політичного консультанта співпрацював з кількома виданнями, в тому числі «Московский комсомолец», «Дождь», «Ехо Москви». Зараз розвиває власний YouTube-канал. БіографіяНародився 7 лютого 1971 року в Москві. Своє національне походження від описує як російсько-українсько-польсько-єврейське[1]. Закінчив факультет економічної кібернетики Московського інституту управління, після чого працював системним програмістом (системним адміністратором). Згодом почав займатись політичним консультуванням. Створив сайт «АПН.ру». Володіє англійською, німецькою та українською мовами. Кар'єраКінець 2001-го — початок 2002. На виборах губернатора російської Сахи-Якутії працював у штабі Валентина Колмогорова. 2003 — опублікував ряд доповідей: «Держава і олігархія», «Нова вертикаль влади». 2003 — написав доповіді «Самотність Путіна»[2], «Самотність Путіна-2». 2004 — очолив організацію «Інститут національної стратегії», який об'єднав групу російських політологів. Деякий час був головним редактором інтернет-видання цього інституту — Агентства політичних новин. 2014 року попросив про отримання українського громадянства[3]. Працював телеведучим на каналі Дождь[4] і вів колонку на ресурсі Slon.ru[5]. З жовтня 2017 року головний політичний консультант у штабі Ксенії Собчак у ході президентських виборів в Росії 2018 року[6]. Перед президентськими виборами в Україні 2019 року, незважаючи на заборону на перетин кордону, поновив відвідування Києва, де контактував зі штабом Володимира Зеленського. За думкою деяких ЗМІ, є автором «Відповіді Путіну», що була опублікована на сторінці Зеленського в соціальній мережі Facebook 27 квітня 2019 року[7]. У березні 2022 після початку повномасштабної російсько-української війни покинув Росію, перебравшись в Ізраїль. Причиною від'їзду назвав високі ризики для свободи та безпеки через власні погляди[8]. 13 вересня 2023 Міністерство юстиції РФ визнало його іноземним агентом[9]. Висловлювання про БєлковськогоРосійський політолог, доктор політичних наук Ігор Бунін[ru] вважав, що Бєлковський «на своєму інтернет-ресурсі викладав не надто грамотні політологічні статті»[10]. Борис Березовський характеризував Бєлковського так: «Він добре освічений. Він креативний, тобто креативний, коли справа йде про чорний піар … і при цьому він себе не переоцінює»[11]. Оглядач «Нової Газети» Олександр Лосєв 2003 року вважав, що ціллю Інституту національної стратегії та Ради з національної стратегії, які свого часу очолював Бєлковський, є створення «політологічних структур і глобальних стратегій» з єдиною метою — «освоїти бюджет»[12]. Роль у «справі ЮКОСа»
26 травня 2003 року Бєлковський опублікував доповідь під назвою «Держава та олігархія»[12], яка, на думку деяких спостерігачів, і поклала початок «справі ЮКОСа»[13]. На думку Андрія Піонтковського, цю доповідь замовив Бєлковському найближчий путінський радник Ігор Сєчін[14]. Характеристика Путіна (2014)Поведінку та психічний стан Путіна під час його керування агресією Росії проти України, Бєлковський разом із фахівцями Інституту судової психіатрії ім. Сербського розцінив як «гіпертоксичну шизофренію»[15][16]. Сім'яУ 2005—2011 роках був одружений з українською журналісткою та політтехнологинею Олесею Яхно. У них є син Дмитро. Книги
Статті, інтерв'ю Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бєлковський Станіслав Олександрович  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бєлковський Станіслав Олександрович
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
