Бєляєв Микола Семенович
Микола Семенович Бєляєв (14 травня 1925, с. Землянки, нині Донецької області — 30 серпня 2004, м. Богодухів Харківської області) — український педагог та краєзнавець. БіографіяБрав участь у Другій світовій війні. У 1949—1954 рр. навчався на історичному факультеті Харківського державного університету імені О. М. Горького. Після закінчення був направлений вчителем історії до Богодухівської середньої школи № 2. З 1955 р. по 1965 р. був її директором. У 1965—1985 рр. очолював педагогічний колектив Богодухівської середньої школи № 1[1] (нині — Богодухівська гімназія № 1). Завдяки його наполегливій праці школа стала найкращою в районі. З 1975 року навчальний заклад є асоційованою школою ЮНЕСКО.[2] Один з організаторів Богодухівського районного краєзнавчого музею, з 1985 р. по 2002 р. — його директор.[1] Краєзнавча діяльність![]() Протягом 1950-х — 1980-х рр. М. С. Беляєв разом з учнями здійснив близько 60 експедицій, під час яких відкрито 12 археологічних пам'яток.[3] Серед заходів, які проводив педагог — туристичні подорожі та екскурсії, походи місцями козацької та бойової слави, зустрічі з іноземними студентами, які навчалися в Харкові.[4] Один з перших дослідників Голодомору 1932—1933 рр. на Харківщині.[5] ПраціАвтор численних (понад 200) статей у «Книзі пам'яті», в місцевій пресі, нарису про м. Богодухів у томі «Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область». Співавтор кількох монографій, серед яких: «Наш край — Богодухівщіна» (1993) «Криниця світла и добра: Нариси про людей, Чиї долі пов'язані з Богодухівщіною» (2002). НагородиНагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ст. (1985).[6] Заслужений вчитель України (1989). Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців України.[4] Почесний громадянин м. Богодухів (1996)[7] та Богодухівського району (2013, посмертно).[8] Пам'ятьУ 2007 р. на будівлі Богодухівського районного краєзнавчого музею було відкрито меморіальну дошку на честь М. С. Бєляєва.[5][9] Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia