Бібліотека (псевдо-Аполлодор)

Бібліотека
дав.-гр. Βιβλιοθήκη
Жанр	міфографіяd
Тема	давньогрецька міфологія
Автор	Псевдо-Аполлодор
Мова	давньогрецька мова
Країна	Римська імперія
Цей твір у Вікісховищі

«Бібліотека» (дав.-гр. Βιβλιοθήκη), також знана як «„Міфологічна бібліотека“ псевдо-Аполлодора», — збірка давньогрецьких міфів і героїчних легенд у трьох книгах, зазвичай датованих I або II століттям нашої ери.

Авторство збірки традиційно приписували Аполлодору Афінському, але нині його вважають хибним, тому до імені автора додано префікс «псевдо-»: псевдо-Аполлодор. «Бібліотека» є одним із найцінніших збережених міфографічних творів^[1].

Короткі та викладені без прикрас міфи в «Бібліотеці» дозволили деяким дослідникам припустити що навіть її повні розділи є епітомами втраченої роботи^[2].

На деяких рукописах, що збереглися, автором указано «Аполлодора» (Diller 1983). Його помилково ототожнено з Аполлодором Афінським (народився близько 180 р. до н. е.), учнем Аристарха Самофракійського, оскільки відомо (із згадок у малій схолії про Гомера), що Аполлодор Афінський дійсно залишив після себе подібну всеосяжну працю з міфології у формі віршованої хроніки. Проте збережений донині текст «Бібліотеки» цитує римського автора I століття до н. е. Кастора Родоського, сучасника Цицерона. Вчені помилилися з атрибуцією після згадування константинопольським патріархом Фотієм I цього імені, хоча він не називав його афінянином, а це ім'я на той час було досить уживаним^[3]. Оскільки з хронологічних причин Аполлодор Афінський не міг написати цю книгу, автора «Бібліотеки», задля більшої коректності, умовно називають «псевдо-Аполлодором».

Одним із численних джерел для псевдо-Аполлодора є «Трагомудени» IV століття до н. е. авторства Асклепіада Трагільського^[4], перша відома грецька міфографічна збірка^[5].

Перша згадка Фотія I про роботу сягає IX століття. «Бібліотека» була майже втрачена в XIII столітті, зберігшись в одному, нині неповному, рукописі, який у XV столітті скопіювали для кардинала Віссаріона Нікейського; інші збережені рукописи походять від цієї копії^[6].

Хоча «Бібліотека» була розділена на рукописи, її умовно ділять на три книги. Частину третьої книги, яка різко обривається на оповіді про Тесея, була втрачена. Фотій мав перед собою повне зібрання творів псевдо-Аполлодора, оскільки він згадує в своєму «звіті про прочитані книги», що в ньому містяться розповіді про героїв Троянської війни і «повернення», які відсутні в рукописах, що збереглися. Британський культуролог Джеймс Джордж Фрейзер опублікував епітому книги, об'єднавши два рукописні виклади тексту^[7], які включали втрачену частину.

Перше друковане видання «Бібліотеки» опубліковано в Римі 1555 року за редакцією Бенедетто Егіо (Benedictus Aegius) зі Сполето, який розділив текст на три книги, але зробив багато необґрунтованих виправлень у дуже спотвореному тексті. 1559 року Ієронім Коммелін опублікував у Гейдельберзі покращений текст. Першим текстом, заснованим на порівнянні рукописів, був текст Християна Готлоба Гейне, виданий у Геттінгені в 1782—1883 роках^[8].

• Diller, Aubrey. 1983. «The Text History of the Bibliotheca of Pseudo-Apollodorus». In Studies in Greek Manuscript Tradition. Edited by Aubrey Diller, 199—216. Amsterdam: A. M. Hakkert.
• Dowden, Ken. (1992). The Uses of Greek Mythology. London: Routledge.
• Fletcher, K. F. B. 2008. «Systematic Genealogies in Apollodorus’ Bibliotheca and the Exclusion of Rome from Greek Myth». Classical Antiquity 27:59-91.
• Hard, Robin. 1997. Apollodorus: The Library of Greek Mythology. Oxford: Oxford Univ. Press.
• Higbie, Carolyn. 2007. «Hellenistic Mythographers». In The Cambridge Companion to Greek Mythology. Edited by Roger D. Woodard, 237—254. Cambridge, UK: Cambridge Univ. Press.
• Huys, Marc. 1997. «Euripides and the Tales from Euripides: Sources of Apollodoros' Bibliotheca?» Rheinisches Museum 140: 308—327.
• Kenens, Ulrike. 2013. «Text and Transmission of Ps.-Apollodorus’ Bibliotheca: Avenues for Future Research». In Writing Myth: Mythography in the Ancient World. Edited by S. M. Trzaskoma and R. S. Smith, 95-114. Leuven, Belgium: Peeters.
• Kenens, Ulrike. 2011. «The Sources of Ps.-Apollodorus' Library: A Case Study». Quaderni Urbinati di Cultura Classica 97:129-146.
• Simpson, Michael, trans. 1976. Gods and Heroes of the Greeks: The «Library» of Apollodorus. Amherst: University of Massachusetts Press.
• Scully, Stephen. 2015. «Echoes of the Theogony in the Hellenistic and Roman Periods». Hesiod's 'Theogony', From Near Eastern Creation Myths to 'Paradise Lost'. Oxford; New York: Oxford University Press.
• Smith, R. Scott, and Stephen M. Trzaskoma, trans. 2007. Apollodorus' Library and Hyginus' Fabulae: Two Handbooks of Greek Mythology. Cambridge, MA: Hackett.
• Trzaskoma, Stephen. 2013. «Citation, Organization and Authorial Presence in Ps.-Apollodorus’ Bibliotheca». In Writing Myth: Mythography in the Ancient World. Edited by S. M. Trzaskoma and R. S. Smith, 75-94. Leuven, Belgium: Peeters.
• Trzaskoma, Stephen M. and R. Scott Smith. 2008. «Hellas in the Bibliotheke of Apollodorus». Philologus 152.1: 90-96.