Бібліотечно-бібліографічна класифікація

Бібліоте́чно-бібліографі́чна класифіка́ція (ББК) — бібліотечна класифікація документів, заснована на системі таблиць ідентифікаторів. ББК — це радянська розробка 1960-х. Вона має офіційний статус у Росії і до березня 2017 мала такий статус і в Україні, де для систематизації видавничої продукції паралельно використовувалися системи УДК і ББК.

Кабінет Міністрів України 22 березня 2017 вирішив перевести українські бібліотеки на використання універсальної десяткової класифікації (УДК) замість бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК)^[1].

Основна таблиця класифікації визначає області знань, до яких можна віднести ті, або інші видання і побудована за ієрархічним принципом, основні розділи включають загальне і міждисциплінарне знання, природничі, прикладні, суспільні та гуманітарні науки, а також література універсального змісту.

Додаткові таблиці визначають територіальні та інші спеціальні типові ділення.

Методологічна основа класифікації — ділення по видах наук і явищах дійсності, на принципі їх субординації і розвитку.

Основні розділи представлені двома системами нумерації: для масових бібліотек використовуються цифри, перший і другий ряди класифікації, для наукових, один ряд букв.

• Десяткова класифікація Дьюї (ДКД)
• УДК — універсальна десяткова класифікація
• Авторський знак

• Рубрикатор НБУВ на основі ББК
• «ББК: Информация и новости» на сайті РГБ [Архівовано 5 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
• ББК в інтерфейсі робочого місця систематизатора [Архівовано 15 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
• Бібліотечно-бібліографічна класифікація: не лише актуальна, а й перспективна / Олег Олегович Сербін, Центр комп'ютерних технологій Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.