Білецький Стефан Петрович![]() Стефа́н Петро́вич Біле́цький (14.08.1923—14.02.1985) — український інженер-машинобудівник. ЖиттєписНародився у с. Матвіївці Вільнянського району Запорізької області. Жив і працював у м. Вільнянськ. Закінчив Запорізький машинобудівний інститут (1967). Начальник конструкторсько-технічного бюро, начальник експериментального цеху «Заводу ім. Т. Г. Шевченка» у м. Вільнянськ. Автор ряду інноваційних технічних рішень стосовно комплектів столового посуду (на яких спеціалізувався Завод ім. Т. Шевченка, м. Вільнянськ). Батько д.т.н., проф. Білецького В. С. Український військовик, мінометник, воював під час Другої світової війни на Воронезькому, Сталінградському, Степовому фронтах німецько-радянської війни. Учасник боїв за Сталінград, Харків, Полтаву, Бєлгород, на Курській дузі.[1] Український журналіст. Робкор — друкувався переважно в запорізькій періодичній пресі (зокрема, понад 100 публікацій у вільнянській районній газеті «Зоря комуни»). Похований на міському цвинтарі м. Вільнянськ.
НагородиНагороджений медалями «За відвагу», «За оборону Сталінграда», «За перемогу над Німеччиною» та ін., після війни — медаллю «За трудову доблесть». Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia