Більський Фома Антонович
Бі́льський Фома́ Анто́нович (*1890–†1952) — краєзнавець, педагог, музеолог, педагог. 1920-ті роки XX ст., а надто ж період нової економічної політики, вирізнялися відносно вільною можливістю реалізації новаторських педагогічних ідей у культурно-освітній сфері та музейній роботі. Одним із таких яскравих новаторів на Луганщині став професор Фома Більський, який присвятив своє життя справі розвитку народної освіти та науково-педагогічної думки України, Росії, Білорусі, Узбекистану. БіографіяФома Антонович народився 31 жовтня 1890 року в с. Тимковичі Копильського району Мінської області, закінчив зі срібною медаллю Слуцькую гімназію, а потім Київський університет з дипломом I ступеня. ![]() Фома Більський — фундатор педагогічного музею, відкритого 1926 року в ДІНО, який тоді розміщувався на II поверсі будинку Васньова[1] (Сергій Васньов — почесний громадянин міста, відомий домовласник). В Україні працював у Златополі (викладачем без чину в 1913–1914 та 1914–1915 навчальних роках в Златопільській чоловічій гімназії[2][3]), в Києві, Луганську, Херсоні. Зокрема, протягом 1923—1925 років був викладачем педагогіки та літератури Донецького інституту народної освіти (нині Луганський національний університет), а в наступні 4 роки (1925—1929) — професор педагогіки в цьому самому інституті.
Співзасновник Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську, голова її педагогічної секції. Останнє місце роботи — Київський державний інститут фізичної культури, де протягом 1951—1952 років Фома Антонович був завідувачем кафедри педагогіки. Помер 1952 року. ПраціЙого наукові роботи були присвячені історії та методології педагогіки, створенню нових шкіл для обдарованих дітей, проблемам критеріїв оцінки знань учнів, а також проблемним питанням управління навчальними закладами, організації навчального процесу в середній та вищій школах. Ним написані десятки наукових робіт, зокрема такі: «Педагогика как наука», «Организация научной работы», «Изучение успехов учащихся по стандартизированным тестам», «Организация школ для одаренных детей», «Изучение способностей детей», «Великий русский педагог К. Д. Ушинский» та ін.
Див. також
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia