Більський повіт (Гродненська губернія)

Більський повіт
Герб повіту
Губернія	Білостоцька область Гродненська губернія
Центр	Більськ
Створений	1808
Площа	3130,1 (1897)
Населення	164 441 осіб (1897)
Найбільші міста	Більськ, Бранськ
Наступники	Більський повіт (Польща)

Більський повіт (пол. Powiat bielski, біл. Бельскі павет) — історична адміністративно-територіальна одиниця Білостоцької області та Гродненської губернії Російської імперії з центром у місті Більськ. Значну частку населення становили українці.

Повіт було створено 1808 року у складі Білостоцької області. 1843 року з ліквідацією області повіт підпорядковано Гродненській губернії.

У 1921 році під владою Другої Речі Посполитої територія повіту опинилась у Білостоцькому воєводстві з майже повною зміною внутрішнього адміністративно-територіального устрою.

На 1913 рік повіт поділявся на 15 волостей:

• Городиська
• Дубажинська;
• Кленицька;
• Лосинська;
• Малешівська;
• Наройська;
• Новоберезовська;
• Олександрівська;
• Олексинська;
• Орлянська;
• Павлівська;
• Пасинківська;
• Райська;
• Семятицька;
• Шкурецька.

За статтею Йосипа Ярошевича 1848 року в повіті проживало понад 104 тис. осіб, діяло 35 руських парафій і 24 польські^[1]. У містах населення складали представники різної національності — русини, росіяни, поляки, «мінці», євреї, тоді як сільські поселення ділилися на етнічно русинські та польські (мазурські)^[1]. Розмежування проходило приблизно по середині повіту, в напрямку від південно-західної до північно-східної його межі, з взаємними вкрапленнями поселень обох національностей^[1]. Як зазначав автор статті, мова русинів повіту мало відрізнялася від «прозодії мови волинської» й посідала проміжне місце між мовою пинських полішуків і берестян, хоча й не мала «волинського наголосу, який чується у тамтих»^[1].

У 1879 році в повіті проживав 122 041 мешканець, з них: 60 тис. — православних (до 1875 р. — греко-католики), 49 753 — римокатоликів, 11 616 — юдеїв, 249 — євангелістів.

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року серед чоловіків призовного віку повіту частка українців становила 63 %, мазурів — 27,2 %, євреїв — 9 %, німців — 0,4 %, татар — 0,03 %^[2].

За переписом 1897 року чисельність населення становила 164 441 особа, з них у повітовому місті Більськ — 7464 особи, заштатному Брянську — 4087 осіб^[3]. Розподіл населення за рідною мовою згідно з переписом 1897 року^[4]:

• (рос.) Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
• (рос. дореф.) Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.
• Bielsk (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 214. (пол.) — S. 214—215. (пол.)

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з історії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.