Біляль ібн Рібах

Біляль ібн Рібах
араб. بلال بن رباح
Народився	581  Аксумське царство
Помер	642 або 641[1]  Дамаск
Поховання	Баб-ель-Сагір
Країна	Праведний халіфат
Діяльність	Сахаба
Учасник	Битва при Бадрі, Conquest of Meccad, Битва при Ухуді, Битва при Хайбарі і Battle of the Trenchd
Суспільний стан	Муедзин
Конфесія	іслам
Медіафайли у Вікісховищі

Біляль ібн Рібах аль-Хабаші (араб. بلال بن رباح الحبشي; 592, Мекка — 640, Дамаск) — один з найвідоміших сподвижників пророка Мухаммеда, перший муедзин. Біляль був чорношкірим рабом і одним з перших прийняв іслам. Відомий також як Ібн Хамам. Ототожнюється з Білан Бунамою (або Йоном Бунамою, Білалі Кейта), засновником династії малійських імператорів Кейта.

Його батько, Рабах, був родом з Ефіопії. Мати звали — Хамамою. Біляль був рабом одного з впливових мекканців, якого звали Умайя ібн Халаф. Біляль був одним з перших мусульман і через це його стали піддавати нестерпним тортурам. Господар Біляля клав його на розпечений пісок і клав на його груди важкий камінь, але він стійко переносив всі тортури і не відрікся від ісламу. Згодом він був викуплений Абу Бакр ас-Сиддіком за величезну на ті часи ціну. У 622 році Біляль разом з іншими мусульманами зробив хіджру в Медину^[2].

Біляль ібн Рабах брав участь у всіх великих боях між мусульманами і многобожниками. У битві при Бадрі, Біляль зіткнувся віч-на-віч зі своїм колишнім господарем. Він повідомив про це своїм товаришам, які і вбили Умайя ібн Халафа разом з його сином^[2].

Після смерті пророка Мухаммада, Біляль був в Сирії і брав участь у війнах з візантійцями. При взятті мусульманами Єрусалиму, він зустрів Праведного халіфа Умара і разом з ним увійшов в місто. Разом з ними в Єрусалимі перебували Абу Убайда ібн аль-Джаррах, Муаз ібн Джабаль, Амр ібн аль-Ас і інші сподвижники пророка^[2].

До кінця життя Біляль оселився в Сирії, де і помер у віці близько 60 років. Незадовго до смерті, він відвідав Медину, де зустрівся з онуками пророка Мухаммада — Хасаном і Хусейном і з іншими своїми друзями. За одними даними у нього не було дітей, а за іншими — він залишив після себе сім синів, один з яких вважається засновником малійской династії Кейта^[3]

Похований на кладовищі Баб-ель-Сагір у Дамаску.

• Али-заде, А. А. Билал аль-Хабаши // Исламский энциклопедический словарь. — М. : Ансар, 2007. — С. 164.
• Bilāl b. Rabāḥ // Encyclopaedia of Islam. 2 ed. — Leiden : BrillOnline, 1960—2005.
• Curtis, Edward E. Islam in Black America: identity, liberation, and difference in African-American Islamic thought. — 2002. — P. 119. — ISBN 0-7914-5370-7.(англ.)
• H.M. Ashtiyani. Bilâl d’Afrique, le muezzin du Prophète, Montréal, Abbas Ahmad al-Bostani, la Cité du Savoir. — 1999. — ISBN 2-9804196-4-8.(фр.)