Білянка (Польща)

Село Білянка пол. Bielanka Церква Покрови Пресвятої Богородиці Координати 49°35′41″ пн. ш. 21°07′05″ сх. д. / 49.594722222222° пн. ш. 21.118055555556° сх. д. / 49.594722222222; 21.118055555556 Країна ПольщаПольща Воєводство Малопольське воєводство Повіт Горлицький повіт Гміна Горлиці Висота центру 403 м  Населення 186 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 18 Поштовий індекс 38-311 Автомобільний код KGR SIMC 0425113 GeoNames 776037 OSM ↑2888608 ·R (Гміна Горлиці) Білянка Білянка (Польща) Білянка Білянка (Малопольське воєводство)  Білянка у Вікісховищі

Білянка (пол. Bielanka) — лемківське село в Польщі, у гміні Горлиці Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 186 осіб (2011^[1]).

Лежить 5 км на південь від воєводської дороги № 28 Новий Сонч-Горлиці.

За місцевими переказами жителі Білянки займалися переробкою і тканням льону. Однією з технологічних ланок було вибілювання полотна, через вистелювання довколишніх полів білими полотнами село отримало свою назву. Знаменитими були і місцеві виробники дьогтю та лікувальної мазі з нього, також в околиці діяла гута скла.

Селом протікає потік Білянка.

Землі на обох берегах Ждині були надані Казимиром Великим 27 жовтня 1359 року батькові й сину Павлу і Яну Гладишам, і їхні нащадки володіли цими землями до 1611 р. Гладиші поставили замок в 1540 р. у сусідньому з Білянкою Шимбарку, який зберігся донині — нещодавно відреставрований за кошти Євросоюзу і доступний для огляду.

Білянка за переказами є найстаршим селом в околиці. Довколишні ліси колись належали місцевим селянам. Податковий реєстр 1581 р. засвідчує власність на село Яна Бранського, було 5 селянських господарств і господарство солтиса, село належало до парохії Лосє. З часом ґр. Скшиньський випасав вівці в цих лісах і в той спосіб використовував ліси, спровадив до Білянки жидів, а ті, як орендарі, заложили тут гуральню, бровар, тартак і гуту.

Білянка була, колись самостійною парохією. В 1785 р. виступає вже, як дочерна Долин, у той час коли Ліщини і Кунькова належали тоді до Климківки. В 1855 р. утворено з Ліщин, Білянки і Кунькової одну парохію.

У 1914 р. за москвофільство 16 жителів села заарештовано і вислано до Талергофу.

До середини XX ст. в регіоні переважало лемківське населення. У 1939 році з 520 жителів села — 495 українців, 20 поляків і 5 євреїв^[2]. До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, метричні книги велися з 1785 року^[3].

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][4]:

Білянка є першим селом на Лемківщині, сучасні мешканці якого погодились на двомовну назву. Рішення прийняте 24 листопада 2008 року мінімальною перевагою: 32 голоси проти 31.

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

• Греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці з 1713 року, реставрована у 1873 році, сильно постраждала від підпалу у 1946 році. Зараз у ній проводяться богослужіння двох обрядів: латинського і греко-католицького.
• Дерев'яна лемківська школа XIX—XX століть
• Дерев'яна комора.

• Церква Покрови Пресвятої Богородиці та Почаївської Ікони Матері Божої місцевої парафіяльної православної громади. Розпочате будівництво 23 червня 2012 р. Місце під церкву освятив горлицький єпископ Паїсій. Будівництво закінчено й освячене 7 вересня 2014 р.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білянка (Польща)

• Bielanka, 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 207. (пол.)

Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.