Біогеохімічні принципи ВернадськогоБіогеохімічні принципи Вернадського — три основні положення, які в формулюванні В. І. Вернадського звучать так. Перший принцип«Біогенна міграція атомів хімічних елементів в біосфері завжди прагне до максимального свого прояву»[1]. Фактично, цей принцип пов'язаний зі здатністю живої речовини необмежено розмножуватися в оптимальних умовах. Формалізацією цього принципу можуть служити моделі експоненціального, логістичного росту та ін. Другий принцип«Еволюція видів у ході геологічного часу, що призводить до створення форм життя, стійких в біосфері, йде в напрямку, що збільшує біогенну міграцію атомів біосфери»[1]. Ілюстрацією цього принципу можуть служити дані В. О. Ковди 1956 р.[2], який проаналізував понад 1300 зразків золи сучасних вищих рослин і показав, що зольність рослин зростає від представників давніх таксонів до більш молодих. Іншими словами, в ході еволюції рослини в біогеохімічний круговорот активно втягуються нові мінеральні речовини. Третій принцип«Протягом усього геологічного часу, з криптозою, заселення планети повинно було бути максимально можливе для будь-якої живої речовини, яка тоді існувала»[1]. Цей принцип пов'язаний "зі «всюдністю» або «тиском» життя. Цей фактор забезпечує безупинне захоплення живою речовиною будь-якої території, де можливе нормальне функціонування живих організмів[3]. Можна констатувати, що біогеохімічні принципи В. І. Вернадського спрямовані на збільшення ККД біосфери в цілому. Література
Ресурси Інтернету
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
