ВЕБ.РФ
Російська державна корпорація розвитку (ВЕБ.РФ) — російський державний інвестиційний банк. Повне найменування — Державна корпорація розвитку «ВЕБ.РФ». Штаб-квартира — в Москві на проспекті Академіка Сахарова. Ліцензія Центрального Банку РФ № 964. Діяльність регулюється Федеральним законом «Про банк розвитку» № 82-ФЗ від 17 травня 2007 р.[5] та Меморандумом про фінансову політику від 27 липня 2007 р. № 1007-р[6]. ІсторіяСтворений 18 серпня 1922 року як Російський комерційний банк. 7 квітня 1924 був перетворений у Банк для зовнішньої торгівлі СРСР (Зовнішторгбанк СРСР). У 1987 році в ході реформи банківського сектора перетворений у Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішекономбанк СРСР). Новий статут затверджений Радою Міністрів СРСР 14 червня 1988. Носив цю назву до 2007 року[7]. Забезпечував організацію та проведення розрахунків по експортно-імпортним операціям, кредитування, контроль за виконанням зведеного валютного плану. Проводив операції на міжнародних валютних і кредитних ринках. Керував мережею радянських закордонних банків[8]. 17 липня 2014 р. Міністерство фінансів США оголосило про введення додаткових санкцій проти Російської Федерації у зв'язку з ситуацією навколо України. До списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб включений і «Зовнішекономбанк»[9]. Під час чергового розширення санкцій 30 липня 2015 року до списку потрапили дочірні структури Зовнішекономбанку[10]. Голови[11]
Власники та керівництвоЗовнішекономбанк на 100 % належить Російській державі. Голова наглядової ради — Д. А. Медведєв, голова Уряду РФ. У складі Наглядової ради: І. І. Шувалов, А. В. Дворкович, Д. Н. Козак, А. В. Улюкаєв, А. Г. Хлопонін, А. Р. Бєлоусов, А. Г. Силуанов, В. О. Дмитрієв. Голова банку — Володимир Дмитрієв. До правління, крім нього, входять ще 7 осіб: Петро Фрадков, Сергій Васильєв, Юлія Карпова, Михайло Полубояринов, Андрій Сапелін, Сергій Ликов, Володимир Шапринський (головний бухгалтер). Діяльність Зовнішекономбанк є державною корпорацією розвитку, його головні завдання — створення умов для економічного зростання і стимулювання інвестицій. З прийняттям у 2007 році закону «Про банк розвитку» головним напрямком діяльності Зовнішекономбанку стало фінансування великих інвестиційних проектів, які з тих чи інших причин не можуть бути реалізовані за рахунок комерційних банків. Згідно з меморандумом про фінансову політику, Зовнішекономбанк кредитує проекти вартістю понад 2 млрд рублів і термін кредиту при цьому повинен перевищувати 5 років. Зокрема ВЕБ фінансував будівництво автомобільного заводу СП Ford-Соллерс[12], реконструкцію Хабаровського НПЗ та аеропорту Пулково, будівництво заводу з виробництва поліпропілену в Тобольську[13]. Крім того, ВЕБ увійшов до числа основних кредиторів будівництва олімпійської інфраструктури в Сочі, інвестувавши 90 млрд рублів до більш ніж 17-ти різних проектів, у тому числі основного олімпійського селища і гірськолижного комплексу «Роза Хутір»[14]. Серед інших функцій Зовнішекономбанку — підтримка експорту, надання держгарантій по кредитах, розвиток механізмів публічно-приватного партнерства, сприяння залученню іноземних інвестицій. Для реалізації останньої функції у 2011 році був створений спеціальний Російський фонд прямих інвестицій з капіталом в 10 млрд доларів США. Будучи державним банком розвитку, ВЕБ також зберіг за собою функції державної керуючої компанії пенсійними накопиченнями. Прибутковість інвестування пенсійних грошей у 2011 році склала 5,9 %[15], що нижче рівня інфляції, але перевищує дохідність деяких приватних керуючих компаній[16]. Робота агентом Уряду з обслуговування державного зовнішнього боргу також збереглася за ВЕБом, незважаючи на нові завдання. У 2008—2009 роках Зовнішекономбанк крім іншого був агентом по реалізації антикризових заходів держави, видаючи постраждалим від кризи компаніям субординовані кредити і приймаючи на санацію комерційні банки, зокрема Связь-банк і Глобекс. Група ЗовнішекономбанкуУ 2007 році в статутний капітал Банку розвитку були внесені належні Уряду акції Російського банку розвитку (нині МСП Банк) і Росексімбанку. В ході фінансової кризи 2008—2009 років Зовнішекономбанк купив банки, що зазнавали на той момент труднощі: Глобекс і Связь-банк. Станом на кінець 2014 року Зовнішекономбанку також належать Компанія «ВЕБ Інжиніринг», ВЕБ Капітал, ВАТ «ВЕБ-лізинг», Фонд «ВЕБ-Інновації», ВАТ «МСП Банк», Росексімбанк, Російський фонд прямих інвестицій, Федеральний центр проектного фінансування, Експортне страхове агентство Росії, ВАТ «Корпорація розвитку Північного Кавказу», Фонд розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону, білоруський Бєлзовнішекономбанк, дочірня компанія VEB Asia Limited[17][18]. Український Промінвестбанк належав ВЕБу до його націоналізації у 2022 році[19]. У 2012 році Зовнішекономбанк зареєстрував єдиний бренд «Група Зовнішекономбанку». До групи входять спеціально створені ВЕБом організації, кожній з яких доручена та чи інша задача банку розвитку. Так, РФПІ опікується залученням іноземних інвестицій; Експортно-страхове агентство Росії виконує функцію страхової підтримки експорту промислової продукції; для розвитку окремих стратегічно важливих регіонів були створені Фонд розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону, Корпорація розвитку Північного Кавказу. Фонд «ВЕБ-Інновації», створений на початку 2012 року, займається підтримкою інноваційних компаній — резидентів «Сколково». Мале та середнє підприємництво доручено МСП Банку. Росексімбанк видає державні гарантії з метою підтримки російських експортерів. Див. такожПримітки (рос.)
Посилання (рос.)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
