Вальдемар Копгамель

Вальдемар Копгамель
Народився	16 серпня 1880(1880-08-16)  Грудзьондз, Республіка Польща
Помер	4 листопада 1934(1934-11-04) (54 роки)  Плен, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер ВМФ Німеччини, підводник
Знання мов	німецька
Учасник	Битва за Атлантику (1914—1918) і Перша світова війна
Роки активності	з 1898
Військове звання	Фрегаттен-капітан
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Вальдемар Копгамель (нім. Waldemar Kophamel; 16 серпня 1880, Грауденц — 4 листопада 1934, Плен) — німецький офіцер-підводник, фрегаттен-капітан рейхсмаріне. Кавалер ордена Pour le Mérite.

12 квітня 1898 року вступив на флот. Пройшов базову підготовку на навчальному кораблі «Штош». Під час навчальної подорожі на кораблі відвідав Норвегію, Шотландію, Середземне море, Північну Африку, Іспанію і Канарські острови. У 1900—1901 роках пройшов спеціальні артилерійські і торпедні курси, а також піхотну підготовку.

У 1901—1902 роках служив на броненосці «Курфюрст Фрідріх-Вільгельм». В 1902 році переведений в 2-ге торпедне управління у Вільгельмсгафені і призначений командиром торпедного катера S3. Пізніше переведений в 2-гу флотилію торпедних катерів. В 1904 році призначений в 2-гу військово-морську інспекцію у Вільгельмсгафені. В 1905 році служив на легких крейсерах «Ніоба» і «Фетіда», побував у Східній Африці. В 1906 році брав участь у випробувальних походах на першому підводному човні кайзерліхмаріне U-1. Між 1907 і 1910 роках ми знову був направлений в 2-гу військово-морську інспекцію і здобув новий досвід роботи з підводним озброєнням на U-2 і U-9. В 1910 році направлений на дредноут «Вестфалія». В 1911/13 роках навчався у Військово-морській академії в Кілі, після чого служив 1-м офіцером Адмірал-штабу при 1-й ескадрі на дредноуті «Східна Фризія».

Після початку Першої світової війни в жовтні 1914 року переведений в підводний флот. З 3 листопада 1914 по 12 листопада 1915 року — командир U-35, який став найрезультативнішим підводним човном в історії. З 18 листопада 1915 року — командир підводної флотилії «Пола», дислокованої в Полі і Катарро. З 21 липня 1917 по 26 грудня 1917 року — командир підводного крейсера U-151, з 28 березня по 11 листопада 1918 року — U-140.

Всього за час бойових дій потопив 56 кораблів загальною водотоннажністю 157 771 тонну і пошкодив 6 кораблів (10 176 тонн).

З квітня 1919 по червень 1920 року командував легким крейсером «Страсбург». 31 серпня 1920 року звільнений у відставку.

• Кадет (12 квітня 1898)
• Фенріх-цур-зее (18 квітня 1899)
• Лейтенант-цур-зее (13 вересня 1901)
• Оберлейтенант-цур-зее (28 березня 1903)
• Капітан-лейтенант (20 березня 1908)
• Корветтен-капітан (17 жовтня 1915)
• Фрегаттен-капітан запасу (31 серпня 1920)

• Рятувальна медаль
• Орден Червоного орла 4-го класу
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (19 листопада 1915)
• Ганзейський хрест (Гамбург)
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу
• Pour le Mérite (29 грудня 1917)
• Нагрудний знак підводника (1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами

15 травня 1939 року на честь Копгамеля була названа плавуча база підводних човнів «Вальдемар Копгамель».

• Bodo Herzog: Deutsche U-Boote 1906—1966. Karl Müller Verlag, Erlangen, 1999, ISBN 3-86070-036-7.
• Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine für das Jahr 1918, Hrsg.: Marine-Kabinett, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1918, S. 24

• Копгамель на сайті uboat.net