Вальтер Гертель

Вальтер Гертель
нім. Walter Hertel
Лейтенант Гертель в 1920 році.
Народився	26 лютого 1898(1898-02-26)  Großörnerd, Мансфельд, Mansfelder Gebirgskreisd, Мерзебург[d], Саксонія, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	8 липня 1983(1983-07-08) (85 років)  Штутгарт, ФРН
Діяльність	інженер, офіцер
Alma mater	Штутгартський університет
Членство	Corps Rhenania Stuttgartd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Вальтер Гертель (нім. Walter Hertel; 26 лютого 1898, Мансфельд — 8 липня 1983, Штутгарт) — німецький офіцер, генерал-інженер люфтваффе (1942).

В 1916 році вступив у піхотний полк «Граф Кірхбах» №46. Учасник боїв у Фландрії і Північній Франції, був тричі поранений. В 1919-20 роках служив у прикордонній охороні в Сілезії. В 1921-24 роках вивчав загальне машинобудування (в першу чергу — автомобіле- і літакобудування) в Штутгартському університеті. В 1924-26 роках — науковий співробітник кафедри автомобіле- і літакобудування, потім помічник на кафедрах заводської організації, машинобудування, автомобіле- і літакобудування. В 1928 році переведений у відділ авіаційної техніки і розробки літаків, потім —купівлі літаків і розширення виробництва Управління озброєння сухопутних військ в Берліні.

В 1933-45 роках — співробітник Імперського міністерства авіації, спочатку очолював групу закупівлі літаків, потім — відділ, який представляв інтереси Технічного управління міністерства в міністерстві боєприпасів. Відповідав за купівлю всього технічного обладнання. В 1944-45 роках виконував особливі доручення в штабі Ергарда Мільха і був членом контрольної ради фірми Junkers Luftverkehr AG. Після війни потрапив в американський полон. В 1947 році виступав свідком на Нюрнберзький процесі у справі Ергарда Мільха.

Після звільнення працював столяром. В 1949 році став інженером машинобудівної і металургійної компанії Albert Stotz AG, потім став начальником відділу. В 1969 році вийшов на пенсію і став позаштатним співробітником Дослідницького управління військової історії у Фрайбурзі.

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
• Хрест Іспанської фаланги
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Орден Святої Корони, командорський хрест 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (Угорщина)
• Почесний член студентського корпусу «Ренанія» (Штутгарт)

• Christian Matenaar: Die Militär-Flugzeugindustrie im Dritten Reich, Diplomarbeit an der Philipps-Universität Marburg, Januar 1994, S. 75.
• Till Lorenzen: BMW als Flugmotorenhersteller 1926–1940, R. Oldenburg Verlag München 2008, ISBN 978-3-486-58155-3, S. 505