В османських податкових реєстрах немусульманського населення вілаєтаKalkandlen від 1626-1627 року в селі Варвара зафіксовано 22 джизіяхане[bg] (домогосподарств)[1].
Церква Св. Петка[mk][8]. Сьогодні богослужіння відбувається в церкві св. П'ять. Трохи нижче села Варвара стояла стара руїна церковна церква. П'ять. Близько 1900 року варвар Міалу, Галіо і Бошко побудували посеред села провінційну церкву з в'язальними штангами, покритими брудом. Пізніше, там же селяни побудували невелику церкву і присвятили її одному святому. У 1977 році церква була відновлена і фрескована Крсто Гоговським з села Непроштено, а 1978 року її освятив митрополит Полог-Кумановський пан Кирил.
На дорозі до села Варвара є Марков Камен — самотній камінь у формі яйця висотою понад два метри з яким пов'язані місцеві легенди.
Примітки
↑Турски извори за българската история, т. VII, София 1986, с. 335
↑Цитовано за: Селищев, Афанасий (1929). Полог и его болгарское население. Исторические, этнографические и диалектологические очерки северо-западной Македонии. София: Издание Македонского Научного Института. с. 59.
↑D.M.Brancoff. "La Macedoine et sa Population Chretienne". Paris, 1905, стр.122-123.
↑„Македоно-одринското опълчение 1912-1913 г. Личен състав“, Главно управление на архивите, 2006, стр.833.
↑Афанасий Селищев. „Полог и его болгарское население. Исторические, этнографические и диалектологические очерки северо-западной Македонии“. – София, 1929, стр.23.