Варвара (община Теарце)

Варвара
Країна	Північна Македонія
Адмінодиниця	Теарце
Висота центру	834 м
Населення	0 осіб
Часовий пояс	CET і CEST
Телефонний код	044
Поштовий індекс	1200
Автомобільний код	TE (Теарце)
OSM	↑2615128 ·R (Теарце)
	Варвара Варвара (Північна Македонія)

Варвара (мак. Варвара; алб. Varvara) — село в общині Теарце, Північна Македонія.

География

Село розташоване в регіоні Долни Полог на східних схилах хребта Шар-Планина на північний схід від Тетово.

Історія

В османських податкових реєстрах немусульманського населення вілаєта Kalkandlen від 1626-1627 року в селі Варвара зафіксовано 22 джизія хане^[bg] (домогосподарств)^[1].

Наприкінці XIX століття Варвара була болгарським селом в регіоні Тетово, що належало Османській імперії. Про село писав Андрій Стоянов^[bg], який викладав у Тетово з 1886 по 1894:

Близо при селото има развалини отъ стара църква, дѣто селенитѣ се събиратъ да празднуватъ и колятъ курбанъ иа 26 юлий — Св. Петка.^[2]

За статистикою Василя Канчова^[bg] (Македония. Етнография и статистика^[bg]) 1900 року с. Варвара має 220 мешканців, усі болгари-християни.^[3]

За даними секретаря Болгарського екзархату Димитара Мішева («La Macédoine et sa Population Chrétienne^[bg]») 1905 року всі 280 християн-мешканців Варвари є прихожанами екзархату.^[4]

На початку Балканської війни 1912 року 2 мешканці Варвари були добровольцями в Македонсько-Адріанопольському корпусі.^[5]

За словами Афанасія Селищева^[bg], 1929 року Варвара — село в общині Лещок і має 35 будинків з 272 болгарами.^[6]

1947 року в селі 9 родин і 40 мешканців.

За даними перепису 2002 року в селі Варвара мешканців не зафіксовано.^[7]

Особи

Уродженці села Варвара

Еротей Лешочки^[bg] (? - 1910) — ігумен Лешоцького монастиря
Силвестър Лешочки^[bg] (1812 - 1882) — ігумен Лещоцького монастиря

Пам'ятки

Церква Св. Петка^[mk]^[8]. Сьогодні богослужіння відбувається в церкві св. П'ять. Трохи нижче села Варвара стояла стара руїна церковна церква. П'ять. Близько 1900 року варвар Міалу, Галіо і Бошко побудували посеред села провінційну церкву з в'язальними штангами, покритими брудом. Пізніше, там же селяни побудували невелику церкву і присвятили її одному святому. У 1977 році церква була відновлена і фрескована Крсто Гоговським з села Непроштено, а 1978 року її освятив митрополит Полог-Кумановський пан Кирил.

На дорозі до села Варвара є Марков Камен — самотній камінь у формі яйця висотою понад два метри з яким пов'язані місцеві легенди.

Примітки

↑ Турски извори за българската история, т. VII, София 1986, с. 335
↑ Цитовано за: Селищев, Афанасий (1929). Полог и его болгарское население. Исторические, этнографические и диалектологические очерки северо-западной Македонии. София: Издание Македонского Научного Института. с. 59.
↑ Шаблон:МЕС
↑ D.M.Brancoff. "La Macedoine et sa Population Chretienne". Paris, 1905, стр.122-123.
↑ „Македоно-одринското опълчение 1912-1913 г. Личен състав“, Главно управление на архивите, 2006, стр.833.
↑ Афанасий Селищев. „Полог и его болгарское население. Исторические, этнографические и диалектологические очерки северо-западной Македонии“. – София, 1929, стр.23.
↑ Министерство за Локална Самоуправа. База на општински урбанистички планови. Архів оригіналу за 15 вересня 2008. Процитовано 14 березня 2019.
↑ Црквите и манастирите во Тетовското Архиерејско Наместништво (мак.). Архиерејско намесништво Тетово. Процитовано 29 квітня 2010. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |transtitle= (можливо, |trans-title=?) (довідка)^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Посилання

http://www.tearce.gov.mk/ [Архівовано 14 грудня 2007 у Wayback Machine.] Офіційний сайт общини Теарце

Населені пункти общини Теарце
Теарце · Брезно · Варвара · Глоги · Добросте · Йелошник · Лешок · Непрощено · Нераще · Одри · Първце · Груші Слатіно Історичні села: Отоучіще