Варварцев Микола Миколайович
Микола Миколайович Варварцев (25 вересня 1929, Київ — 28 квітня 2020, Київ) — український історик, дослідник історії міжнародних відносин, зарубіжної історіографії України й української еміграції, доктор історичних наук, професор. Започаткував новий напрям української історичної науки — дослідження українсько-італійських відносин. ЖиттєписНародився 25 вересня 1929 р. у Києві в родині військового авіатора. 1952 року закінчив відділення журналістики філологічного факультету Київського державного університету. У 1953—1968 роках працював у редакції газети «Вечірній Київ». 1972 року захистив кандидатську дисертацію «Українська емігрантська преса, 1950-1970-ті рр..». 1981 року захистив докторську дисертацію «Зарубіжні центри українознавства у післявоєнний період» (1981), у той же час відомий автореферат його докторської дисертації з грифом "Для служебного пользования" за іншою темою: "Буржуазное "украиноведение" на службе империалистической политики и пропаганды (1945-1980)" (Киев, 1981). Від 1968 року молдодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, від 1996 — головний науковий співробітник відділу всесвітньої історії та міжнародних відносин України Інституту історії України НАН України. Очолював делегацію України на 28-й сесії Комісії соціального розвитку ООН (Відень, 1983). Похований на Лісовому кладовищі у Києві. Наукова діяльністьАвтор понад 300 наукових досліджень, у тому числі 25 індивідуальних та колективних монографій, та 400 науково-популярних і публіцистичних праць, опублікованих в Україні, Росії, Болгарії, Польщі, Італії, Словаччині, США, Австралії. В наукових відрядженнях працював в архівах, рукописних фондах бібліотек, музеях Рима, Флоренції, Болоньї, Венеції, Мілана, Генуї, Неаполя, Турина, Пізи, Віченци, Форлі, Пістої, Лукки, Пеши. В ході досліджень там виявив раніше невідомі документи про українських діячів культури: Семена Гулака-Артемовського, Марка Вовчка, Миколу Костомарова, Михайла Драгоманова, Лесю Українку, Івана Франка та інших. Знайдений фактичний матеріал поглибив уявлення вітчизняної історіографії, літературознавства та мистецтвознавства щодо їхнього життєвого й творчого шляху. За підтримки представників італійської наукової громадськості він ініціював перед урядом України офіційне звернення до муніципалітету Сан-Ремо про встановлення меморіальної дошки Лесі Українці в цьому місті, яку й було урочисто відкрито в 1998 р. До 200-літнього ювілею Джузеппе Гарібальді Микола Варварцев разом з італійськи професором Ренато Різаліті підготував та опублікував в Італії спільну працю Інституту історії України НАН України та Флорентійського університету про діяльність українського волонтера гарібальдійської армії — «Лев Ілліч Мечников. Записки гарібальдійця. Експедиція Тисячі» (2008, (італ.)). Перекладав ряд історичних студій з італійської. Започаткував в історіографії напрям італістики з проблем українсько-італійських суспільно-політичних і культурних взаємин 18-20 ст. Його монографія «Італійці в Україні (ХІХ ст.). Біографічний словник діячів культури» (К., 1994), містить понад 500 статей, присвячених італійським науковцям, письменникам, співакам, педагогам, які пов'язали своє життя з Україною. Член редколегії щорічника «Міжнародні зв'язки України: Наукові пошуки і знахідки», відповідальний редактор збірників праць та індивідуальних монографій. Виступав на міжнародних конгресах славістів у Києві (1983) та Братиславі (1993), міжнародних конгресах з історії італійського Рісорджименто в Пізі (1996), Терамо (1998), Генуї (2004). Читав лекції у Київському університеті імені Тараса Шевченка, Одеському університеті імені І. І. Мечникова, Київському лінгвістичному університеті,Флорентійському університеті. Під керівництвом Миколи Варварцева підготовлено та захищено три кандидатські дисертації. Серед його учнів - К. Бацак - кандидат історичних наук, доцент, дослідник історії італійської еміграції в Україні, італійсько-українських музично-театральних, культурних зв'язків у ХІХ-ХХ ст. Премії і нагороди
Основні праці
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia