Варварівка (Павлоградський район)
Варва́рівка — село в Україні, у Юр'ївській селищній громаді Павлоградського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року — 1450 осіб. ГеографіяСело розташоване на лівому березі Малої Тернівки, вище за течією примикає селище Юріївка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Вербуватівка, на протилежному березі — села Весела Гірка та Призове. Селом тече майже пересохлий струмок із загатою. Через село пролягають автошлях територіального значення Т 2107 та залізнична лінія Лозова — Павлоград I, на якій знаходиться однойменна станція. ІсторіяЧасом заснування Варварівки дослідники-краєзнавці вважають XVII століття. Перша письмова згадка про це поселення датується 1744 роком. У Варварівці тоді проживало 143 осіб. Стосовно назви Варварівка існує версія, що на цій території проживала поміщиця Варвара, яка керувала будівництвом залізниці до міста Лозова у 1903 році. Станом на 1886 рік перебувало у складі Юр'ївської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії. В селі мешкало 187 осіб, налічувалось 36 домогосподарств, постоялий двір[1]. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 61 мешканців Варварівки[2]. Під чам Другої світової війни загинуло 97 жителів села. Уродженцями Варварівки є Герой Радянського Союзу Олександр Олексійович Артамонов, оспіваний у пісні В. Баснера та М. Матусовського «На безіменній висоті», Герой Радянського Союзу літун Олексій Леонтійович Кривонос та літун, Герой Радянського Союзу, учасник параду Перемоги 1945 року в Москві на Червоній площі Семен Зіновійович Калініченко. У довоєнні часи село Варварівка мало високий рівень життя. У 1938 році Варварівка отримала статус селища міського типу. У післявоєнні роки, особливо у 1970-х роках, набула значного промислового розвитку. Саме на території села Варварівка знаходився колгосп «Перемога», районна станція технічного обслуговування, заготзерно, овочева база, вугільний склад, Юр'ївське СМУ, Юр'ївський асфальтно-бетонний завод — 2 шт., міжколгоспний комбікормовий завод, бурякоприймальний пункт, відділення районної сільгоспхімії, газорозподільча станція, маслозавод, нафтобаза, сільпо, залізнична станція, дільнична ветлікарня, відділ районного заготскотини. 24 квітня 2003 року населенному пункту змінено статус на село. У 2016—2020 роках село перебувало у складі Варварівської сільської громади[3]. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 709-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області», село увійшло до складу Юр'ївської селищної громади[4]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Юр'ївського району, село увійшло до складу новоутвореного Павлоградського району[5]. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними [6]:
Соціально-культурна сфера
ЕкономікаВ селі діє залізнична станція, філія Павлоградського райавтодору, філія Західно-Донбаської ОДПІ, АЗС, ТОВ «Павлоградзернопродукт», газорозподільча станція, ТОВ «Варварівський елеватор», ТОВ «Агрохімциклон», ТОВ «Юр'ївський райагробуд», ТОВ «Нібулон»; фермерські господарства: «Зоря», «Тандем-Агро», «Онікс-1», «Карадаг», «Ксенія», «Колос», «ЮАЛ», «Велес» та 27 одноосібників. Пам'яткиОдна братська могила радянських воїнів, одна братська могила місцевих мешканців — жерт нацизму знаходиться в центрі села біля клубу. 18 вересня 1943 року Варварівка була остаточно звільнена частинами Червоної армії, зокрема, 100-окремою моторною понтонно-мостовою бригадою. Убиті при звільненні воїни були поховані на місці бою. У 1959 році останки 115 воїнів (прізвища невідомі), які загинули в боях у лютому і вересні 1943 року були перенесені в центр села і поховані в братській могилі поряд з могилою мирних жителів страчених німецькими окупантами. В тому ж році було встановлено скульптуру «Воїн з прапором». У 1995 році під час проведення конференції по відродженню Юр'ївського району скульптуру «Воїн з прапором» замінено на металевий пілон. У 2014 році проведено реконструкцію пам'ятки, у ході якої відновили контури двох братських могил, пілон замінено на стелу та встановлені меморіальні дошки. Написи на меморіальних дошках:
Прізвища страчених мирних жителів:
Поховання та територія пам'ятки упорядковані. В селі встановлено пам'ятник Герою Радянського Союзу Олександру Артамонову.
Див. такожПримітки
Джерела
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
