Варшавська конфедерація (1704)

Варшавська конфедерація 1704 року (пол. Konfederacja warszawska) — конфедерація Речі Посполитої, укладена 16 лютого 1704 року при підтримці Швеції противниками Августа ІІ Фрідріха та його промосковської політики під час Великої Північної війни^[1].

Конфедерати оголосили про позбавлення влади Августа II Сильного та обрали королем шведського кандидата — Станіслава Лещинського, познанського воєводу. На противагу Варшавській конфедерації антишведський табір утворив Сандомирську конфедерацію.

У відповідь на утворення Варшавської конфедерації Август II і його прихильники звернулися за допомогою до Московського царства і підписали Нарвський договір, відповідно до якого Польща вступала у війну зі Швецією як союзник Московії, а московські війська отримали право діяти на території Речі Посполитої проти шведів та їхніх прихильників.

Військове протистояння варшавських та сандомирських конфедератів продовжувалося до осені 1706 року та отримало назву Громадянська війна в Польщі 1704-1706 років.