Василь Гендов

Василь Гендов
Народився	7 грудня 1891(1891-12-07) або 24 листопада (6 грудня) 1891  Сливен, Болгарське князівство
Помер	3 вересня 1970(1970-09-03) (78 років)  Софія, Народна Республіка Болгарія
Громадянство	Третє Болгарське царство  Народна Республіка Болгарія
Діяльність	актор, кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, актор театру, режисер
Роки діяльності	1915 — 1937
У шлюбі з	Zhana Gendovad
IMDb	nm0312681
Нагороди та премії
Заслужений артист Болгаріїd (1952)
Василь Гендов у Вікісховищі

Василь Гендов Гендов (болг. Васил Димов Хаджигендов) — болгарський режисер, актор і драматург^[1]. Автор першого болгарського фільму «Галантний болгарин» (вийшов на екрани 13 січня 1915 року за старим стилем), комедії в стилі Макса Ліндера.

Василь Гендов народився 24 листопада 1891 року в Слівені. У 1905–1907 роках був студентом-практикантом театру «Сльоза і сміх» Національного театру. Дебютував у ролі Роберта Пфайффера в постановці «Вчителі» Отто Ернста. Закінчив театральну школу «Отто» у Відні, вивчав мистецтво кіно у Берліні, при кінобудинку AIKO. У 1910–1912 роках був актором трупи Рози Попової. Працював адміністратором в Русе (1911—1913). Був директором мандрівного драматичного театру «Болгарський театр», Софія (1920—1938). Артист естради (1938—1946).

У 1921 році разом із дружиною Жаною Гендовою заснував Мандрівний театр «Софія», де був одразу директором, режисером і актором. Він є засновником болгарського кіномистецтва, творцем першого болгарського кіновиробничого кооперативу «Янтра фільм». Гендов був ініціатором створення першої Спілки художників Болгарії (1919—1920)^[1], Спілки кінематографістів Болгарії (1931), а також Музею болгарської кінематографії (1948). Засновник першої Спілки кінематографістів (1934). Член Спілки болгарських кінематографістів (СБФД). Він є автором першого болгарського художнього фільму «Галантний болгарин», в якому є сценаристом, режисером і виконавцем головної ролі. Він створив і продюсував фільм «Повстання рабів», який став першим болгарським звуковим фільмом і першим фільмом Василя Левського. Фільм був знятий у 1932 році в Карлово. Як і у всіх своїх попередніх фільмах, Гендов є сценаристом, режисером і виконавцем головної ролі.^[2]

Гендов є автором мемуарів «Тернистий шлях болгарського кіно» (історія болгарського кіно). Пішов з життя 3 вересня 1970 року в Софії.

• Заслужений діяч мистецтв (1952).
• Орден «Кирило і Мефодій» 1 ст. (1963).

• Дюваль — "Дама з камеліями " Олександра Дюма-сина
• Пастор — «Батьківщина» Ганса Зюдермана
• Карелін — «Епідемія» Разсудова
• Борис Аксійович — «Лудетіна» В. Крилов
• Нотаріус — «Севільський цирульник» П'єра де Бомарше
• Андрій Роквіль — «Совість» П. Бурже
• Юджин Мерчбенкс — «Кандіда» Джорджа Бернарда Шоу.

(зліва направо): 1) Фото Василя Гендова в ролі диявола у фільмі «Диявол у Софії», 1921 р. Джерело: ДА «Архів»; 2) Меморіальна дошка Василю Гендову в центрі Слівена 3) Особисті речі Василя Гендова. Експонати в Національному історичному музеї (Софія)

• Неделчо Милев, «The Gendov affair: I justify…» Архив оригиналу, «Культура», №. 5, 8 лютого 2002 р.
• Димитрина Іванова, «Божевільний мрійник Василь Гендов», в «Думі», №. 17, 21 січня 2012 р
• Васил Гендов на сайті IMDb (англ.)