Василь Ленцик
Ленцик Василь (нар. 17 березня 1912, с. Мазурівка, Австро-Угорщина — пом. 10 листопада 2002, Стемфорд, Коннектикут, США) — український історик, релігієзнавець, професор, доктор історичних наук, філософії та доктор теології, історик Української Церкви. Член управи НТШ (1964—1986), голова контрольної комісії (1990—1992), генеральний секретар головної ради (1978—1992), Дійсний член НТШ, заступник голови НТШ у США (1986—1990), голова історичної комісії при Історико-філософській секції НТШ у США[2]. Секретар Церковно-Археографічної Комісії[3]. ЖиттєписНавчався Василь Ленцик у Львівській греко-католицькій богословській академії у 1934—1939 роках[4]. Викладав у духовній семінарії у Львові в 1942—1944 роках. У 1947 році здобув докторат в Українському Вільному Університеті в Мюнхені. 1961 року в Унівирситеті Фордґам у Нью-Йорку. Був викладачем духововної семінарії у м. Гіршберґ (Німеччина, 1946—1948), співзасновник видавництва «Християнський голос» у Мюнхені. Від 1948 року викладав в Українському Вільному Університеті. Василь Ленцик у 1949 році переїхав до США. Працював у Коледжі св. Василія Великого у м. Стемфорд (1955—1988). У жовтні 1953 року почав працювати в Українському Католицькому Допомоговому Комітеті для скитальців, став помічником о. монс. Івана Стаха, секретарем організації[5]. До 1962 роках – активний діяч Українського Католицького Допомогового Комітету. 1962—1972 роки – професор Університету «Сітон Гол» (Саут-Оріндж, Нью-Джерсі). Від 1963 року – професор історії церкви та світової історії Українського католицького університету імені святого Климента в Римі[6]. Член НТШ у США з 1964 року. Очолював Товариство українських студентів-католиків «Обнова» (1954—1958), Український єпархіальний музей у Стемфорді (від 1964)[7]. Написав низку статей для ЕУ, «Encyclopedia of Ukraine» та «New Catholic Encyclopedia». Праці
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia