Василюк Денис Олександрович
Дени́с Олекса́ндрович Василю́к (нар. 17 січня 1993, Миргород — пом. 17 травня 2024) — підполковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, пілот 831-ї бригади тактичної авіації. Повний кавалер ордена «За мужність»[1]. Герой України (2024, посмертно). ЖиттєписНародився в 1993 році в м. Джанкой, АР Крим. Навчався у Харківському національному університеті повітряних сил ім. Івана Кожедуба. [2] З 2014 року був пілотом 831 бригади тактичної авіації у Миргороді. Брав активну участь в операції об’єднаних сил (ООС) російсько-української війни. У зв’язку з чим, став ветераном бойових дій. З початку повномасштабного вторгнення виконував завдання на всіх напрямках фронту. Брав активну участь у звільненні острова Зміїний. За життя став повним кавалером ордену "За мужність". Пілот винищувальної авіації Повітряних Сил ЗС України, начальник штабу — перший заступник командира авіаційної ескадрильї. Був справжнім професіоналом своєї справи. Від початку повномасштабного вторгнення московитів в Україну здійснив дев'яносто чотири бойових вильотів[3]. Загинув 17 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на фронті[4][5]. Денис народився поблизу кримського Джанкоя недалеко від аеродрому, постійно спостерігав за літаками. Думаю, це вплинуло на його рішення стати льотчиком. З 14-го року у Дениса був вибір - повернутися в окупований Крим, де його родичі і друзі, чи залишитися на материковій Україні. І він вибрав другий варіант. Він дуже любив небо. З навчально-тренувального літака Л-39 перейшов на бойовий літак винищувач Су-27, яким марив. Він цим пишався. В дитинстві Денис брав участь в різних шкільних активностях, грав на гітарі та навіть спробував власні сили у боксі. 8 років займався бальними танцями. У підлітковому віці любив гірський туризм. Все, за що він брався, - у нього вдавалося. Все, чого він досягнув, - це його заслуга, завдяки власній наполегливості та харизмі. Денис дуже любив життя, намагався насолоджуватися кожною миттю. Він був дуже мудрий, захоплювався психологією. У нього завжди були великі амбіції. Казав, що хоче бути видатною людиною, щоб допомагати іншим. Певний час навіть мріяв стати президентом. Його ім'я в небі — FLASH Ім'я Дениса Василюка вже саме по собі говорить про мужність, але його позивний FLASH розкриває ще глибшу суть його характеру та духу. Цей позивний був не просто випадковою назвою – це відображення того, ким він був у житті та в небі. Він отримав його не тому, що так вирішили інші, а тому що його вчинки, швидкість рішень і реакцій, його сміливість і впевненість у кожному русі змусили це ім'я закріпитися за ним назавжди. FLASH – це не лише про швидкість, це про блискавичні рішення в найкритичніші моменти, коли від його вибору залежали життя інших. ЯК ВИНИК ПОЗИВНИЙ. У 2022 році у нього було бойове завдання зі знищення протиповітряної оборони противника. Однак, під час роботи погода раптово погіршилась. Попри це, Денис вирішив не відступати й виконати поставлене завдання до кінця. Йому довелося летіти високо через грозові хмари й в цей момент в його літак потрапив виток блискавки. Після цього тимчасово вийшли з ладу засоби навігації. Він не розгубився і знизив висоту, хоча це було дуже небезпечно. Як він казав, коли знизив висоту, то побачив вогні Краматорська, не дивлячись на ризик FLASH зміг долетіти до одного з оперативних аеродромів. Денис був швидкий, немов блискавка. Було безліч ситуацій, коли за ним полювали ворожі літаки, засоби протиповітряної оборони, але йому завжди вдавалось маневрувати від небезпеки. Нагороди
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
