Василє Мезераке

Василє Мезераке
Василє Мезераке
	; ; ;

Василє Мезераке (рум. Vasile Măzărache; інші варіанти прізвища — Мазараке (рум. Mazarache), Мазаракі (рум. Mazarachi, Mazaraki)) — молдавський купець, який обіймав важливі посади у Молдавському князівстві, зокрема, був дворецьким, скарбничим та мером Кишинева.

Походження

Про походження Василє Мезераке відомо небагато. За однією з версій, він міг бути греком, зважаючи на прізвище^[1]. За іншою версією, Мезераке міг бути румуном, а прізвище могло бути згрекованим, враховуючи тогочасний вплив фанаріотів^[2].

У Яссах

Мезераке жив у Яссах приблизно між 1700 та 1740 роками, володіючи кількома будинками, складами, крамницями (тогочасний документ повідомляє про власність Мезераке на вулиці Трапезенеаско, що грецькою означає «банкір», нині це вулиця Анастасіє Пану).

В інших тогочасних документах Мезераке фігурує як староста ясських купців^[2].

У Кишиневі

Накопичені статки дали Мезераке змогу придбати у 1740 році села Ресіпені та Респопені біля Ясс та маєток у селі Лепушна біля Кишинева.

У цей період Мезераке прославився як розслідувач скарг молдаван після татарських набігів на країну (перший такий набіг відбувся у 1224 році, коли Молдова була територією Галицького князівства, згодом вони ставалися кілька разів на століття, і останній такий був у 1787 році)^[3].

Мазаракіївська церква

Докладніше: Мазаракіївська церква

1752 року Василє Мезераке заснував у Кишиневі церкву, яка носить його ім'я.

Згідно з легендою, один із заздрісників написав на Мазаракі донос, і скарбник отримав наказ негайно з'явитися до турецького губернатора в Бендери. Вирушаючи на суд, Мазаракі дав клятву, якщо залишиться живим, то після повернення збудує церкву. Доля виявилася прихильною до нього — його виправдали. Скарбник не забув про клятву, і зведена ним церква стала одним із символів Кишинева^[4].

Іменем Мезераке також названо пагорб, на якому він збудував церкву.

Сім'я

Василє Мезераке мав чотирьох дітей, народжених у Кишиневі: сини Тома, Думітру та Василє і дочка, одружена з тюремником Рашкану.

Дочка Мезераке та тюремник Рашкану були батьками Константина Ришкану, який заснував у Кишиневі церкву Костянтина та Олени^[5].

Примітки

↑ Theodor Râșcanu, Cine a fost Vasile Mazaraki?, în Iurie Colesnic, Basarabia necunoscută, vol.IV, ed. Museum, Chișinău, 2002, pag. 280.
↑ ^а ^б idem, pag. 281.
↑ idem, pag. 282
↑ г. Кишинев. Мазаракиевская церковь. - Храмы Молдавии - История одного храма - Материалы сайта - Духовный жемчуг ДРЕВЛЕПРАВОСЛАВИЯ. web.archive.org. 16 березня 2018. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 19 лютого 2023.
↑ Theodor Râșcanu, Cine a fost Vasile Mazaraki?, în Iurie Colesnic, Basarabia necunoscută, vol.IV, ed. Museum, Chișinău, 2002, pag. 282

Джерела

Enciclopedie. Chișinău, Chișinău: Editura Museum, 1997 {{citation}}: |first= з пропущеним |last= (довідка); Пропущено вертикальну риску в: |first= (довідка)
Colesnic, Iurie (2002), Basarabia necunoscută, vol. IV, Chișinău: Editura Museum