Василів-Базюк Любов Йосипівна

Василів-Базюк Любов Йосипівна
Народилася	1929[1]  Видерта, Камінь-Каширський район, Волинська область, Українська СРР, СРСР
Країна	Україна
Місце проживання	Канада
Діяльність	письменниця, бібліотекарка, мемуаристка
Галузь	мемуарна літератураd[1]
Alma mater	Торонтський університет і Університет Західного Онтаріо
Знання мов	українська[1]

Любо́в Йо́сипівна Василів-Базюк (народилася 1929 року в селі Видерта на Волині) — українська письменниця з Канади, магістр бібліотекарства та інформацій, почесний професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Луцьк.

Народилася в священицькій родині. Дитинство провела в селах Волині та Холмщини, де її батько, отець Йосип, мав парафії.^[2]

Коли дівчинці було 15 років, родина емігрувала на Захід, проживала у європейських таборах для переселених осіб, остаточно замешкала в Канаді.^[2]

Здобула ступінь бакалавра в Торонтському університеті, пізніше, у 48-річному віці, — ступінь магістра бібліотекарства та інформації в Університеті Західного Онтаріо (Лондон, Канада).^[2]

Працювала в соціальній службі Торонто і в 68 років пішла на пенсію.^[2]

• Творчість

Авторка книг:^[2][3]

• «Спогади про діда і батька. Вони служили церкві і українському народові» (2003, 2004),
• «У вирі тоталітарних режимів» (2005, друге видання 2018),
• «Крізь пекло на землі» (роман)^[4]
• «Не вір» (2006, друге видання 2020),
• «Україна на тернистому шляху до Духовного визволення» (2008),
• «П'ять колосків» (2009, друге видання 2018).
• «У горі та сльозах наша доля. Геноциди в Україні» (2010)
• «Дороги життя» (історичний роман, Чернівці: Букрек, 2015. — 832 с.)^[5]
• «Новими стежками» (історична повість, Чернівці: «Букрек», 2018),
• «В переможеній Німеччині» (у співавторстві з Петром Слободянюком, Вінниця-Хмельницький-Торонто, 2019)^[6]
•  "Стежками емігрантів з України: історична повість. — Чернівці: Букрек, 2021. — 504 с. — ISBN 978-966-997-087-9

Усі її твори написані на основі власних спогадів, спогадів очевидців та документальних матеріалів.^[2]

Історична повість «Новими стежками» (2018) складена зі 43 тематичних соціально-психологічних нарисів (всього 430 стор.), побудованих на канві соціально-політичного аналізу і духовно-інтелектуальних спостережень, історичних екскурсів і емоційно-психологічних висновків двох літературних героїв — канадських юнаків Тараса і Романа, які опинялися в багатоманітних українських соціально-політичних обставинах незалежної України. Назвою повісті письменниця говорить про низку звивисто крутих «нових стежок» українського державництва Повість «Новими стежками» письменниця доповнила 19 талановитими поетичними творами написаними в думному літературному жанровому стилі, присвяченими Революції гідності, подіям на Майдані, Небесній сотні, Героям АТО, Кіборгам.^[7]

Переклала з польської

• Монастир Скит = Monastyr Skit: путівник / пер. з пол. В. Є. Рожко, Л. Й. Василів-Базюк. — Перевид. 1732 р. — Луцьк: Волин. обл. друкарня, 2014. — 32 с.

На спомин про свого батька, отця Йосипа Василіва, в 2002 заснувала іменну стипендію незаможним студентам Волинської і Рівненської духовних семінарій.^[2]

За велику жертовну працю, з благословення патріарха УПЦ КП Філарета, нагороджена орденами Св. Миколая, Св. Варвари та Св. Кирила і Мефодія.^[2]