Вацлав Вельгорський

Вацлав Вельгорський (пом. до 27 жовтня 1709 (зі іншими даними 29 листопада 1707)) — шляхтич руського походження, урядник Речі Посполитої. Представник роду Вельгорських гербу Кердея. Син волинського каштеляна Юрія Петра Вельгорського^[1] та його дружини Анни з роду Ожґів. Наймолодший брат Антонія Вельгорського.

Ключник луцький (1676—1680), підкоморій володимирський (1700—1704), каштелян волинський (1704—1706). Радник волинського воєводства під час сандомирської конфедерації в 1704 році.

Заповів значну суму на заснування монастиря тринітаріїв у родовому маєтку Вельгорських в Горохові, але фундація не реалізована через спротив місцевого єпископа.

Дружина — Йоанна Потоцька гербу Пилява, донька підскарбія надвірного коронного, галицького підкоморія, старости хмільницького Домініка Потоцького.^[2] і Констанції з Трусколяських гербу Сліповрон. Діти:

• ім'я невідоме — посол сейму 1724
• Фелікс Іґнацій — дідич Тисмениці, Горохова, брацлавський староста
• Юзеф — монах-тринітарій
• Констанція — дружина волинського каштеляна Міхала Героніма Чацького гербу Свинка
• Тереза — дружина канівського старости князя Яна Каєтана Яблоновського гербу Прус ІІІ.

• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 505. (пол.)

• Як Велигорські стали Велігурськими // Нема преводу Велігурському роду спогади вертають у юність.

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.