Вацлав Новаковський

Вацлав Новаковський
Вацлав Новаковський
Народження	18 лютого 1888(1888-02-18) Реґулиці
Смерть	28 квітня 1955(1955-04-28) (67 років) Краків
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна (підданство)	Республіка Польща
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Краків, Львів, Кельці
Архітектурний стиль	модерн, функціоналізм
Вацлав Новаковський у Вікісховищі

Вацлав Новаковський (пол. Wacław Nowakowski, 18 лютого 1888, Реґулиці — 28 квітня 1955, Краків) — польський архітектор, професор краківської гірничо-металургійної академії. Член Краківського та Келецького осередків спілки архітекторів Польської республіки.

Народився в селі Реґулицях. Навчався на архітектурному факультеті Львівської Політехніки, який завершив у 1914 році. У 1919—1924 роках був окружним архітектором у місті Кельці. Від 1924 року мешкав у Кракові, де до 1927 року очолював конструкторський відділ Державної вищої школи промисловості. Потім він заснував власну архітектурно-дизайнерську студію, якою керував до 1945 року. Від 1946 року професор краківської гірничо-металургійної академії та викладач на будівельному факультеті цього ж вишу.

Помер 28 квітня 1955 року та похований на Раковицькому цвинтарі Кракова.

У Кракові

• 1926 — будинок каси хворих на вул. Баторія, 3;
• 1925—1928 — чиншові будинки для працівників страхових компаній на пл. Інвалідів, 6, алеї Словацького, 32—34 та вул. Фалата, 12—14^[1];
• 1935 — проєкт житлового комплексу «Тихий куточок» для працівників повітової ощадної каси;
• 1935—1937 — вілли житлового комплексу «Тихий куточок» при вул. Домейки, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12;
• 1936 — житловий будинок на вул. Ґроттгера, 22-24;
• 1937 — житловий будинок на вул. Венеція, 17.

У Кельцях

• будинок Податкової служби;
• будівля гімназії святого Станіслава Костки;
• будівля міської учительської семінарії;
• будинок міської лазні (ріг вулиць Сташиця та Сольної).

У Львові

• 1928—1929 — проєкт житлового комплексу «Власна Стріха» на вул. Над Яром, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 12 (нині вулиця Енергетична)^[2];

Інші

• 1921—1922 — костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Янові Ченстоховському (Сілезьке воєводство);
• 1922—1928 — шпиталь комплексної реабілітації та дитячої ортопедії «Ґурка» ім. доктора Шимона Старкевича у місті Бусько-Здруй.

• Wacław Nowakowski // Encyklopedia Krakowa. — Warszawa, Kraków: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2000. — S. 673. — ISBN 83-01-13325-2. (пол.)
• Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Kraków: praca zbiorowa / Waldemar Brzoskwinia, Olga Dyba. — Warszawa: Krajowy Ośrodek Badań i Dokumentacji Zabytków, 2007. — 526 s. — ISBN 83-922906-8-2. (пол.)
• Architektura jako platforma wspólnotowej narracji. Kielecki okres działalności Wacława Nowakowskiego 1919—1924 / Marta Karpińska // Studia Muzealno-Historyczne. — T. 6. — Kielce: Muzeum Historii Kielc, 2014. — S. 107—124. (пол.)
• Marta Karpińska Wacław Nowakowski: monografia. — Kraków: Insytut Architektury, 2015. — 160 s. — ISBN 978-83-63786-07-6. (пол.)

• Мирослава Ляхович (26 листопада 2018). Житловий комплекс від краківського архітектора, або де у Львові вулиця-сад. modernism.lviv-online.com. Львів. Архітектура модернізму. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
• Pamięci Architektów Polskich: Wacław Nowakowski. inmemoriam.architektsarp.pl (пол.). Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 20 грудня 2021.