Вацлав Рейзінгер
Вацлав Рейзінгер (чеськ. Václav Reisinger), Юліус Венцель Райзінгер (нім. Julius Wenzel Reisinger; 14 лютого 1828, Прага — 12 грудня 1893, Берлін) — чеський артист балету, балетмейстер, автор понад 20 постановок на сценах європейських театрів. У 1873—1878 роках очолював трупу Большого театру в Москві. 19 червня 1884 року відбулася прем'єра його балету «Гашиш» в Національному театрі Праги, цю дату вважають днем народження чеського балетного театру[2]. БіографіяНавчався в Паоло Райнольді, який працював у Празі в 1840-х роках. У 1842—1852 роках — соліст балетної трупи в Празі, був партнером Люсіль Ґран під час її празьких гастролей 1850—1851 років; виконував партії Іларіона (Ганса) в «Жизелі» і Феба в «Есмеральді». Потім виступав у Дрездені, Гамбурзі, Бремені. В 1860 році повернувся в Чехію як балетмейстер Ставовського театру в Празі, з 1862 — одночасно балетмейстер Тимчасового театру (Прага). У 1864—1872 — керував балетною трупою в Лейпцигу, співпрацюючи з німецьким композитором і диригентом Вільгельмом Мюльдорфером, який писав балетну музику. У 1871 році був запрошений в Москву для постановки балету Мюльдорфера «Попелюшка, або Магічний черевичок» («Сандрільона»). У зв'язку з успіхом вистави, Рейзінгеру було запропоновано постійний контракт. У 1873—1878 роках очолював трупу Большого театру, поставив балети «Перерване усамітнення» Мюльдорфера, «Кощій» Мюльдорфера та Юлія Гербера (обидва 1873), «Стелла» і «Аріадна» Гербера (обидва 1875), «Бабусине весілля» Гербера та Фердінанда Бюхнера (1878). 20 лютого 1877 року відбулася прем'єра балету Петра Чайковського «Лебедине озеро»[3]. Ця вистава традиційно вважалася невдалою. Герман Ларош писав, що за хореографією «Лебедине озеро» ледь не найнудніший і найбідніший балет, що є в Росії[4]. Рейзінгер, ставлячи новий балет за усталеними канонами, не зрозумів, що має справу з композитором-реформатором[5]. Його постановка страждала декоративністю, бездієвістю, відсутністю драматизму[6]. Проте деякі мистецтвознавці незгодні з такою оцінкою балету[2]. Після від'їзду з Москви працював у Штутгарті і Берліні. 1882 року повернувся до Праги, де успішними виставами балетних номерів в операх добився призначення першим головним балетмейстером в новому Національному театрі. Проте вже перша його постановка — східна фантазія «Гашиш» (музика Карела Коваровіца, лібретто Рейзінгера за мотивами Теофіля Готьє), була невдалою. Її настільки погано сприйняла критика, що Рейзінгер був змушений піти у відставку. У 1884—1886 роках повернувся в Росію, працював з цирковою трупою Саламонського. Потім знову переїхав до Німеччини, працював в Берліні, Штутгарті, Нюрнберзі і Дармштадті. Помер у Берліні 12 грудня 1893 року[7]. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia