Вдовиченко Олександр Петрович
Олекса́ндр Петро́вич Вдовиченко — український військовослужбовець, полковник Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Повний лицар Ордену Богдана Хмельницького. Позивний «Слов'ян». ЖиттєписОлександр Вдовиченко народився 25 грудня 1981 року в м.Бердичів на Житомирщині. 2000 року вступив до Харківського інституту танкових військ, який закінчив 2005-го. Службу лейтенант Вдовиченко розпочав у 72-й гвардійській окремій механізованій бригаді, (в/ч А2167), м. Біла Церква. Пройшов шлях від інженера ремонтної роти до командира батальйону. На війні з перших днів. Бойовий шлях розпочав на Сході України, в районі населених пунктів Маріуполь, Амвросіївка, Зеленопілля, Волноваха. Восени 2015 року призначений командиром 1 батальйону 72 бригади. Навесні 2016 батальйон брав участь у міжнародних навчаннях на Яворівському полігоні в рамках «Об'єднаної багатонаціональної групи з підготовки — Україна» (JMTG-U). З серпня 2016-го 1 батальйон призначений резервом АТО. В жовтні того ж року Олександр Вдовиченко завів ввірений підрозділ в Авдіївку. Понад рік перший бат героїчно обороняв позиції в авдіївській промзоні. Під час війни, 2017 року закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. З березня 2018 по квітень 2019 — начальник штабу — перший заступник командира окремого Президентського полку імені Гетьмана Богдана Хмельницького. З квітня 2019 по січень 2021 року — начальник штабу — перший заступник командира 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів зимового походу. У лютому 2021 року став командиром 101 окремої бригади охорони Генерального штабу. 3 серпня 2021 по серпень 2022 року командував 72-ю окремою механізованою бригадою імені Чорних Запорожців[1]. На початку російського вторгнення в Україну, в лютому і березні 2022 року, бригада під командуванням Олександра Вдовиченка боронила столицю України — місто Київ, підрозділи 72-ої ОМБр тримала оборону на лівобережжі — Гоголів, Русанів, Калинівка, на правобережжі — Вишгород, Гута-Межигірська, Мощун, Горенка, Гостомель, уздовж річки Ірпінь[2]. Одружений. Дружина — Світлана, син — Олександр. Нагороди
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia