Векуа Ілля Несторович

Векуа Ілля Несторович
груз. ილია ვეკუა рос. Илья Несторович Векуа
Ім'я при народженні	рос. Илья Несторович Векуа
Народився	23 квітня (6 травня) 1907[1] або 6 травня 1907(1907-05-06)[2]  Шашалатська сільська адміністрація, Кутаїська губернія, Російська імперія[1][3]
Помер	2 грудня 1977(1977-12-02)[1][2] (70 років)  Тбілісі, СРСР
Поховання	Мтацмінда[4]
Країна	Російська імперія  Грузинська Демократична Республіка  СРСР
Діяльність	математик, викладач університету, політик
Alma mater	Тбіліський державний університет (1930)[1][5]
Галузь	математична фізика, інтегральне рівняння[6], теорія диференціальних рівнянь[d], математика[6], диференціальне рівняння з частинними похідними[6] і механіка[6]
Заклад	Математичний інститут імені Стєклова Грузинська національна академія наук[1] Тбіліський державний університет[1] Тбіліська фізична обсерваторія[1] МДУ[1] Новосибірський державний університет[1]
Посада	ректор, ректор, голова[1] і член парламенту[d][7]
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук[1]
Науковий керівник	Крилов Олексій Миколайович
Вчителі	Мусхелішвілі Ніколоз
Відомі учні	Вішік Марко Йосипович
Аспіранти, докторанти	Вішік Марко Йосипович Данилюк Іван Ілліч Bogdan Bojarskid[8] Abduhamid Juraevd[8] N. E. Tovmasyand[8] George Jaianid[8]
Членство	Леопольдина Російська академія наук Академія наук СРСР Академія наук НДР Грузинська національна академія наук
Партія	КПРС
Нагороди	honorary doctor of the University of Halle-Wittenbergd (1977)
Висловлювання у Вікіцитатах  Векуа Ілля Несторович у Вікісховищі

Ілля Несторович Векуа (груз. ილია ნესტორის ძე ვეკუა, російська Илья́ Не́сторович Ве́куа; 1907–1977) — радянський учений-математик і механік, який спеціалізувався в диференціальних рівняннях з частинними похідними, сингулярних інтегральних рівняннях, узагальнених аналітичних функціях і математичній теорії пружних оболонок. Академік АН Грузинської РСР (1946) і АН СРСР (1958), президент АН Грузинської РСР (1972—1977). Герой Соціалістичної Праці (1969).

Народився 23 квітня (6 травня за новим стилем) 1907 року в селі Шешелеті в селянській родині.

Закінчив Тбіліський державний університет (1930). У 1930—1933 роках в докторантурі ЛДУ. Кандидат фізико-математичних наук (1937). Став доктором фізико-математичних наук і професором у 1940 році. У 1944 році був обраний членом-кореспондентом, а в 1946 році — дійсним членом АН Грузинської РСР. У тому ж 1946 році обраний членом-кореспондентом, а в 1958 році — дійсним членом АН СРСР.

У 1951–1957 роках працював завідувачем кафедрою теоретичної механіки МФТІ^[9]. З 1954 по 1959 — заступник директора Математичного інституту імені В. А. Стеклова.

У 1955 році підписав «Лист трьохсот».

Увійшов до першого складу Національного комітету СРСР з теоретичної і прикладної механіки (1956).

Перший ректор Новосибірського державного університету (1959—1965).^[10] Віце-президент АН Грузинської РСР (1964—1965). У 1965—1972 роках — ректор ТбГУ. З 3 травня 1972 року по 2 грудня 1977 року — президент АН Грузинської РСР.

Член ВКП (б) з 1943 року^[11]. Член ЦК КП Грузії (1966—1977). Депутат ВС СРСР 7-9 скликань (1966—1977).

Помер 2 грудня 1977 року. Похований в Тбілісі на горі Мтацмінда.

Основні праці відносяться до різних наукових напрямів математичної фізики. Роботи в області диференціальних рівнянь з частинними похідними в основному присвячені створенню аналітичної теорії великого класу рівнянь еліптичного типу. Векуа зробив значний внесок до теорії одновимірних сингулярних інтегральних рівнянь, відкрив і досліджував новий клас нефредгольмових еліптичних крайових задач. В області механіки Векуа запропонував новий варіант математичної теорії пружних оболонок. Ним вирішені складні проблеми малих згинань поверхонь і тісно з ними пов'язані завдання безмоментної теорії оболонок.

• Іменем І. Н. Векуа названо Інститут прикладної математики Тбіліського університету, а також 42-я фізико-математична школа в м. Тбілісі і Сухумський Інститут фізики і технології імені Іллі Векуа.

• На честь І. Н. Векуа на будівлі Новосибірського державного університету встановлена ​​меморіальна дошка^[12]
• До 100-річчя І. Н. Векуа в Новосибірському державному університеті проведена міжнародна конференція «Диференціальні рівняння, теорія функцій та додатки».
• З 2007 року щорічно паралельно в Грузії і Росії проводиться Міжнародна олімпіада з програмування на Кубок Векуа, в якій передбачені як командний, так і особистий турніри.^[13]
• В місті Галі, біля адміністрації, встановлено пам'ятник І. Н. Векуа
• На будинку № 14 по вулиці Кекелідзе в Тбілісі, в якому жив академік І. Н. Векуа, встановлено меморіальну дошку^[14].
• У Новосибірському Академмістечку ім'ям академіка названа стежка біля Новосибірського державного університету^[15].

• Сталінська премія другого ступеня (1950)^[16] — за монографію «Нові рішення еліптичних рівнянь» (1948)
• Державна премія СРСР (1984 — посмертно )^[16] — за монографію «Деякі загальні методи побудови різних варіантів теорії оболонок» (1982)
• Герой Соціалістичної Праці (1969)^[17]
• Ленінська премія (1963) — за наукову працю «Узагальнені аналітичні функції» (1959)
• Шість орденів Леніна (1959, 1961, 1966, 1969, 1975, 1977)^[9]
• Орден «Знак Пошани» (1946)^[18]
• Медаль «За оборону Кавказу» (1946)^[18]
• Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946)^[18]
• Заслужений діяч науки Грузинської РСР (1950).

Дружина — Тамара Василівна Векуа.^[19]

Дочка — Ламара Іллівна.^[20]

Онук — Ілля Ношреванович Тавхелідзе, 1955 року народження, математик, у 1976 році закінчив механіко-математичний факультет МДУ імені М. В. Ломоносова, кандидат наук (1979), доктор наук (2004), лауреат премії ім. І. Н. Векуа (1984), у 1988—2005 роках — заступник директора Інституту прикладної математики Тбіліського університету.^[21][22]

Братом зятя І. Н. Векуа був відомий фізик А. Н. Тавхелідзе.^[23]

• Илья Несторович Векуа (к 70-летию со дня рождения)
• Новосибирская Книга Памяти | ВЕКУА ИЛЬЯ НЕСТОРОВИЧ [Архівовано 28 квітня 2018 у Wayback Machine.]
• Персональная страница на сайте Фотоархив СО РАН [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Международная конференция [Архівовано 11 травня 2008 у Wayback Machine.] «Дифференциальные уравнения, теория функций и приложения», посвященная 100-летию со дня рождения академика И. Н. Векуа Новосибирск, 28 мая — 2 июня 2007 г.
• Илья Векуа (1907—1977). Биобиблиография, Тбилиси, 1987 на сайте Національної академії наук Грузії
• И. Н. Векуа (о нём) [Архівовано 12 вересня 2018 у Wayback Machine.] // на странице ЦАГІ.