Велика гільдія (Таллінн)
Велика гільдія — купецька гільдія, створена в Таллінні 1325 року, проіснувала до 1920 року[1]. ІсторіяВелика гільдія об'єднувала лише купців Нижнього міста. Від початку була світською організацією, тому не мала свого покровителя-святого, на відміну від інших гільдій. Мала свій герб та статут[2]. Для вступу до гільдії кандидат мав:
Тільки члени Великої гільдії у Нижньому місті мали право носити золоті ланцюжки, одяг із оксамиту, парчі та хутра[3]. Гільдійний будинокГільдія збудувала свою будівлю в 1407—1410 роках на вулиці Пікк[et] (будинок 17), центральній у середньовічному Нижньому місті. Ділянку під будівництво придбала навесні 1406, купивши будинок покійного бургомістра Шотельмунда. Становище Великої гільдії було на той час панівним, оскільки магістрат складався з багатих купців, тому гільдія легко отримала дозвіл знести куплений будинок. Частково на його фундаменті зведено будівлю гільдії, яка розтяглася на всю вузьку ділянку від вулиці Пікк до вулиці Лай[et], захопивши територію колишнього двору та господарських будівель попереднього господаря, що й досі видно у підвалі будівлі з її фундаменту. Тоді ж перед будівлею облаштували невелику трикутну площу[4]. Керував будівництвом, ймовірно, майстер Герке. Головний фасад зі щипцем, що виходить на вулицю, переважно зберіг свій первісний вигляд[5]. Будівля Великої гільдії — одноповерхова споруда з потужним двосхилим дахом, фасад її (завширшки 16,8 м, заввишки — 20,5 м) з високим щипцем дещо відсунутий від червоної лінії вулиці. Фасад будівлі зберігся у первісному вигляді. Щипець прикрашений чотирма стрілчастими нішами, в середніх розташовані товарні люки, і чотирилопатевими нішами, всередині яких зображено малий герб Таллінна, який є і гербом гільдії. Тільки вікна перероблено наприкінці XIX століття на стрілчасті, як і в багатьох будівель у Старому місті. На гребені даху стоїть дата закінчення будівництва — 1410 рік. Велика зала гільдії зберегла свій готичний стиль XV століття. На стулках дверей гарні мідні розетки. Калатала у вигляді левових голів відлив 1430 року майстер Мертен Зейферт, на правому молотку зберігся латинський напис anno-domini-millesimo-ccccxxx-o-rex-glorie-xpe-veni-in-pace (у рік господній тисяча 430, славний король Христос, прийди з миром). На лівому молотку напис нижньонімецькою мовою: got-d'-ghebenediet-al-dat-hus-is-vnde-noch-kommensal (хай благословить господь усіх, хто в цьому домі і хто прийде сюди). 1413 року збудовано додаткові приміщення: над аркою на вулиці Пікк — акцизна камера, над арками на вулиці Лай — камера нареченої та інші. У гільдійному будинку, за звичаєм, не тільки проводили церемонії та святкування, а й справляли весілля і зазвичай першу ніч молодята теж проводили тут. Складний двоступінчастий портал з простим скромним імпостом, розташований асиметрично до осі фасаду, слідує формі порталу таллінської ратуші. Ґанок, розташований перед головним порталом, розібрано, а фрагмент рельєфу з трояндою, що його прикрашав, використано як консоль для ліхтаря над порталом. Спочатку вікна були прямокутними, їхня нинішня стрілчаста форма належить до 2-ї половини XIX століття[5]. Нині в приміщеннях гільдійного будинку розміщуються експозиції Історичного музею Естонії: виставка монет та засобів платежу різних епох, виставка зброї та обладунків, експозиція «Душа речі», присвячена незвичайним старовинним предметам побуту. У будівлі Великої гільдії щодня демонструються документальні фільми про історію Естонії та її столиці, про купецькі корпорації, побут купецтва, проводяться інтерактивні вікторини та ігри[6]. Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia