Велика жупа Білогора

Велика жупа Білогора
хорв. Velika župa Bilogora
Адм. центр	Б'єловар
Найбільше місто	Б'єловар
Країна	Хорватія
Частина області	Центральна Хорватія
Область	Подравина
Межує з: великою жупою Бараня, великою жупою Загір'я, великою жупою Лівац-Заполє, великою жупою Пригір'я, гортистською Угорщиною
Котари	6/7
Офіційна мова	хорватська, німецька
Населення
- повне	334 728 душ
Площа
- повна	4 642 км²
Дата заснування	1941
Дата ліквідації	1945
Великий жупан	Іван Старчевич → Іван Сімеон → Йосип Баришич
Нині є частиною:	Хорватія
Реєстраційний знак	BG
Положення у межах НДХ

Велика жупа Білогора (хорв. Velika župa Bilogora) — адміністративно-територіальна одиниця Незалежної Держави Хорватії (НДХ), що існувала з 11 серпня 1941^[1] до 8 травня 1945 року на території Хорватії. Адміністративним центром був Б'єловар. Складалася з трьох самоврядних міст, 6 (з 20 грудня 1941 — 7) районів і 52 громад (муніципалітетів). Назва походить від нагір'я Білогора.

Поділялася на котари (райони), які також називалися «котарські області» (хорв. kotarske oblasti) і збігалися в назві з їхніми адміністративними центрами. Спочатку велика жупа Білогора складалася із шістьох котарських областей, а з приєднанням 20 грудня 1941 року району Грубишно-Полє мала такий склад^[1]:

• Б'єловар
• Чазма
• Гарешниця
• Грубишно-Полє
• Джурджеваць
• Копривниця
• Крижевці

Крім того, в окремі адміністративні одиниці було виділено міста Б'єловар, Копривницю і Крижевці.

Цивільною адміністрацією у великій жупі керував великий жупан (довірена центральної влади), якого призначав поглавник (вождь) Анте Павелич. Цю посаду спочатку обіймав Іван Старчевич (хорв. Ivan Starčević), потім — Іван Сімеон (хорв. Ivan Simeon), а останнім великим жупаном Білогори був Йосип Баришич (хорв. Josip Barišić).

Основними галузями господарства великої жупи були скотарство і птахівництво.

У Б'єловарі у 1941—1943 рр. виходив політично-просвітницький тижневик «Білогора», який особливу увагу зосереджував на поточних подіях у політичному, економічному та культурному житті хорватського суспільства, передовсім на теренах великої жупи Білогора.^[2]