Розташовувалося за 23 км південно-східніше районного центру Народичі, за 50 км від найближчої залізничної станції Малин. Через село проходив автошлях Народичі—Малин—Київ[1].
Населення
1859 року в поселенні було 53 двори та 428 мешканців, з них 208 чоловіків та 220 жінок[2]. Станом на 1885 рік в селі мешкало 580 осіб, налічувалося 57 дворових господарств[3].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 954 особи, з них: православних — 851, юдеїв — 103, чоловіків — 472, жінок — 482[4].
Наприкінці XIX століття кількість населення становила 976 осіб, дворів — 188[5].
У 1906 році у селі налічувалося 1 055 мешканців, дворів — 147[6], у 1923 році — 229 дворів та 1 420 мешканців[7].
Станом на 1 жовтня 1941 року в селі налічувався 201 двір та 848 мешканців, з них 359 чоловіків та 489 жінок[8].
Станом на 1972 рік кількість населення становила 786 осіб, дворів — 261[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 540 осіб[9].
Історія
Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої. Епоха на зламі XVI—XVII столітьВійськово-топографічна мапа західної частини Російської імперії (1867 р.)
У 1859 році — Великі Кліщі, поміщицьке поселення в межах Овруцького повіту Волинської губернії. Належить до 1 стану. Розташоване при річці Ослів, на відстані від повітового міста 40 верст, від стану — 15 верст[2].
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Базарської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Був заїзд[3].
Наприкінці 19 століття — село Базарської волості Овруцького повіту, на річці Ослів, за 42 версти від Овруча, належало до православної парафії у Базарі (8 верст)[5][11]. Церкву святого Архістратига Михаїла збудовано у 1889 році[12].
У 1906 році — село Базарської волості (1-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 42 версти, від волосного центру, містечка Базар — 8 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося в Овручі[6].
У 1923 році включене до складу новоствореної Великокліщівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Базарського району Коростенської округи, адміністративний центр ради[14]. Розміщувалося за 8 верст від районного центру, міст. Базар[7].
У 1937 році репресовано священника церкви Святого Миколая Миколу Сіомука Микола Іванович (нар. 1888), с. Торговище, Мацеївська волость, Ковельський повіт), Волинська губернія). Українець, освіта середня, священик. Мешкав у с. Великі Кліщі Базарського району Житомирської області. Заарештований 23 жовтня 1937 року. Обвинувачувався за статтею 54-10 Кримінального кодексу УРСР. За постановою трійки при УНКВС по Житомирській області від 11 листопада 1937 року ув'язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований 1989 року[15].
На фронтах німецько-радянської війни воювали 164 селян, з них 150 нагороджені орденами й медалями, зокрема А. Г. Антоненко — кавалер трьох орденів Слави. В центрі на їх честь села споруджено пам'ятник.
У радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 3 102 га угідь, з них 1 604 га — рілля, 415 га — ліс. 56 колгоспників нагороджено орденами й медалями, серед них голову колгоспу О. Д. Підручного — орденом Трудового Червоного Прапора.
В селі були середня школа, клуб, сільська та шкільна бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку[1].
21 січня 1959 року, в складі сільської ради, внаслідок ліквідації Базарського району передане до Народицького району, 30 грудня 1962 року — до складу Овруцького району, 7 січня 1963 року — Малинського району, 8 грудня 1966 року — до складу відновленого Народицького району Житомирської області[14].
У 1990 році село відселене через радіоактивне забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Зняте з обліку рішенням Житомирської обласної ради від 28 грудня 1990 року[16]. У 2013 році померла остання жителька села 84-річна Анастасія Петрівна Аврамчук, що мешкала самотньо після загального відселення 1990 року[17].
Курдиш Іван Кирилович (* 1942) — мікробіолог. Доктор біологічних наук (1993), професор (2000). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2018).
↑ абСведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело]: 1859 г / Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. — Оп. 4. — Д. 89. — Житомир : Євенок О. О, 1859. — С. 236. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4)(рос.)
Василь Сташук. Любов і гріх Великих Кліщів. Історія села, спаленого чорнобильською бідою / Василь Сташук. — 2-ге вид. — Житомир : Євенок О. О, 2017. — 93 с. — 200 прим. — ISBN 978-617-7483-14-3.
Наталья Конова (2 березня 2006). Хозяйка заброшенного села. podorozh.info(рос.). Подорож Україною. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 10 червня 2023.
Великие Клещи. rujen.ru(рос.). Российская еврейская энциклопедия. 9 липня 2009. Процитовано 10 червня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
.jpg)
_location_map.svg)
